Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі: кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Миколи МОРОЗА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Мороза Миколи Володимировича у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі у конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду (далі – конкурс) та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс).
Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 793 Закону (пункт 1.5 Положення про конкурс).
За змістом частини другої статті 793 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону.
Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частинами першою, другою, п’ятою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення).
Завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді (пункти 1.3, 1.4 розділу 1 Положення).
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення кадрової спроможності є передумовою реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією із підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
У грудні 2023 року до Комісії надійшла заява Мороза Миколи Володимировича про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному господарському суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особи, яка відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Мороза М.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Основні відомості про кандидата.
Мороз Микола Володимирович, дата народження – ___________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння (перший ступінь). Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 1995 році Мороз М.В. закінчив Національну юридичну академію України за спеціальністю «Правознавство», йому присвоєно кваліфікацію «спеціаліст юрист».
У 2001 році рішенням спеціалізованої вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України Морозу М.В. присуджено науковий ступінь кандидата юридичних наук зі спеціальності цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право.
У 2009 році Морозу М.В. присвоєно вчене звання доцента кафедри цивільного права (Атестаційна колегія Міністерства освіти і науки України).
У 2020 році Мороз М.В. отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (рішення Ради адвокатів Полтавської області від 28 січня 2020 року № 2). Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 19 серпня 2022 року.
Кандидат має стаж наукової роботи у сфері права понад 25 років.
До дисциплінарної відповідальності кандидат не притягався.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до положень статті 85 Закону та пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Положення основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Мороз М.В. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
|
професійна компетентність |
когнітивні здібності |
45,9 |
355,9 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та зі спеціалізації суду |
145 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125 |
Кількість балів, отриманих кандидатом за кваліфікаційний іспит, свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Вищою кваліфікаційною комісією суддів України організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Мороза М.В.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 18/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду, зокрема Мороза М.В., та визначено, що результати спеціальної перевірки будуть враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Дослідження досьє кандидата на посаду судді та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям доброчесності та професійної етики).
Згідно з рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 83 кандидати на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Мороза М.В. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі Другої палати.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 01 квітня 2025 року доповідачем за результатами розгляду матеріалів кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Мороза М.В. визначено члена Комісії Богоноса М.Б.
Комісія звернулась до кандидатів на посаду судді апеляційного господарського суду (лист від 11 квітня 2025 року № 21-2600/25) з пропозицією надати для долучення до досьє та оцінювання під час співбесіди пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
17 квітня 2025 року до Комісії надійшли пояснення Мороза М.В. на виконання вказаного листа. Кандидат надав інформацію, яка, на його думку, підтверджує відповідність показникам критерію особистої компетентності: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показникам критерію соціальної компетентності: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 26 червня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 25 червня 2025 року (далі – висновок ГРД).
Членом Комісії – доповідачем надіслано (лист від 26 червня 2025 року № 32 дпс-1327/23) висновок ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку ГРД.
До Комісії 30 червня 2025 року надійшли пояснення Мороза М.В. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
03 липня 2025 року до Комісії надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 02 липня 2025 року, про скасування висновку та надання Комісії інформації.
Морозу М.В. було надано можливість ознайомитись із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Морозом М.В. проведено 03 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено, що відсутні обставини, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату запропоновано надавати додаткову інформацію у разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу, а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки переконливо кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені у мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Морозом М.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
||||
|
особиста компетентність |
рішучість |
23 |
24 |
23,5 |
24 |
23 |
23,5 |
47 |
|
відповідальність |
||||||||
|
безперервний розвиток |
23 |
25 |
23,5 |
23 |
24 |
23,5 |
||
За результатами оцінювання письмових пояснень та інших матеріалів, долучених до досьє, співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Другої палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 47 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності таким показникам: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 розділу 5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Так само як при оцінюванні відповідності кандидата критерію особистої компетентності, саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність критерію соціальної компетентності. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Як і при оцінюванні особистої компетенції, не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію соціальної компетентності відводиться співбесіді. Саме у процесі співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме під час співбесіди формується остаточна оцінка кандидата на посаду судді. У зв’язку з цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Надані Морозом М.В. документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії таким чином:
|
Критерій |
Показник |
Бали, виставлені членами Комісії, за показниками |
Розрахований за п. 5.7 середній бал |
Бал за критерій |
|||||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
11 |
11 |
11,5 |
12 |
12 |
11,5 |
47,5 |
|
|
ефективна взаємодія |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
|||
|
стійкість мотивації |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
|||
|
емоційна стійкість |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
12 |
|||
Отже, надана інформація та участь у співбесіді продемонстрували належний рівень соціальної компетентності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів палати за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 47,5 бала із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала), тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовні Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика ‒ це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Цей комплекс також включає законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
На переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють змістом ці показники затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) (далі – Єдині показники).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, і у цьому випадку відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини стосовно того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 цього Положення.
Натомість у разі суттєвої невідповідності кандидата на посаду судді показнику на 15 балів знижується оцінка за кожним показником критеріїв доброчесності та професійної етики. На цьому етапі враховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень в межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. При цьому з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а зниження оцінки потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
До Комісії 03 липня 2025 року надійшло рішення ГРД про скасування висновку та надання Комісії інформації, затверджене 02 липня 2025 року, у якому зазначено таке.
1.Перевірка на плагіат дисертації кандидата показала, шо в тексті дисертації містяться положення, що збігаються з положеннями (та джерелами) з іншого тексту. Водночас, через застарілість посилань неможливо відкрити джерело з дзеркала якого антиплагіат знайшов текстову основу для порівняння. Також ГРД вказала, що через недоступність джерела важко визначити, який із текстів (кандидата чи аналогічний текст) були опубліковані першими. ГРД зазначила, що кандидат у відповіді надав аналіз джерела, з якого програма антиплагіату знайшла запозичення – вебсайт https: /mydisser. com/ en/ catalog/ view/ 6/44/3917.html. Цей вебсайт існує з 2006 року. Спеціалізація вебсайту, дата його створення та відсутність за посиланням копії тексту, з якого була скопійована інформація, може вказувати на хибність твердження про плагіат.
В інформації ГРД наведено ідентифіковані схожі текстові запозичення.
Крім того, ГРД зазначено, що джерелом, з якого кандидат, ймовірно, запозичував текст, є робота «Договорное право. Книга первая, Общие положения», автори Брагінський М.І., Вітрянский В.В., що була видана в Москві в 1999 році. Свою дисертацію кандидат захистив в 2000 році.
Кандидат не погодився з припущенням ГРД та пояснив, що у 2000 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, тема дисертації «Правові питання оренди майна державних підприємств» та зазначив, що робота виконана з повним дотриманням вимог щодо академічної доброчесності.
Мороз М.В. звернув увагу, що перед присудженням йому наукового ступеня робота пройшла відповідну перевірку у Вищій атестаційній комісії України.
Також, кандидат указав, що не вважається плагіатом використання загальновідомих знань, фактів, ідіом, а також перефразування своїми словами змісту при перекладі, якщо немає загальноприйнятого офіційного перекладу.
Щодо використання роботи «Договорное право. Книга первая, Общие положения», автори Брагінський М.І., Вітрянский В.В., що була видана в Москві в 1999 році, кандидат зазначив, що посилання на цю роботу відсутні як у тексті його дисертації, так і в переліку використаної літератури. Мороз М.В. пояснив, що «передзахист» на кафедрі, під час якого ним представлено для обговорення текст дисертації, відбувся у червні 1999 року, коли роботу вже було завершеною.
Комісія зазначає, що частиною першою статті 1 Закону України «Про вищу освіту» визначено, що академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими законами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Комісія зауважує, що доводи ГРД щодо проявів плагіату у науковій роботі кандидата ґрунтуються на певній долі ймовірності та припущеннях. На це вказує застосування таких формулювань при обґрунтуванні рішення: «на плагіат може вказувати неможливість відкрити джерело через застарілість посилань….», «джерелом, з якого кандидат, ймовірно, запозичував текст, є…..», та деяких інших.
Оцінюючи вказані доводи, Комісія виходить із того, що процес виявлення запозичень чужого тексту, який використовується для оцінки наукової роботи на предмет наявності ознак плагіату, як правило, за своєю суттю є складним та потребує застосування спеціальних засобів, знань та умінь.
При дослідженні рішення ГРД у цій частині Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, в якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО, Національне агентство). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до Національного агентства, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
Суд виснував, що НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
Відповідно до пункту 9 положень Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71, Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема у порушенні академічної доброчесності, мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу у цій сфері – бути обґрунтованими.
Із урахуванням встановлених обставин (за відсутності достатніх фактичних даних, які можуть свідчити про академічну недоброчесність), мотивів рішення ГРД, підходів суду касаційної інстанції щодо стандартів встановлення та доведення фактів академічної недоброчесності, Комісія не вбачає підстав для висновку про невідповідність кандидата критерію доброчесності та професійної етики.
2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік кандидат вказав, що 01 листопада 2012 року набув право спільної власності на автомобіль Mercedes-Benz ML 250 CDI 2012 року випуску, вартістю 512 569 грн.
ГРД зазначає, що до 2012 року в кандидата були інші суттєві витрати: 30 березня 2003 року кандидат набув у спільну власність квартиру площею 65,4 кв.м, вартістю 85 600 грн; 20 жовтня 2011 року – квартиру площею 54,4 кв.м, вартістю 350 504 грн; 20 жовтня 2004 року – земельну ділянку площею 44 622 кв.м, вартістю 146 078 грн.
Право власності на земельну ділянку площею 44 664 кв.м вартістю 156 395 грн 20 жовтня 2004 року набула також дружина кандидата.
Водночас ГРД зазначила, що згідно з поясненнями кандидата загальна сума доходу його сім’ї у 2003–2012 роках становила еквівалент 156 847 дол. США. Вартість квартири, набутої 20 жовтня 2011 року, становила 350 540 грн, що було еквівалентно 43 813 дол. США. Вартість автомобіля Mersedes-Benz ML 250 CDI 2012 року випуску становила 512 569 грн, що було еквівалентно 64 071 дол. США. Кандидат надав розрахунки, довідки про розмір доходів та зазначив, що коштів на купівлю авто вистачало.
Мороз М.В. надав Комісії пояснення з приводу вказаних обставин та послався на пункт 10 Єдиних показників, якими передбачено, що не підлягають перегляду під час оцінювання факти й обставини, яким у встановленому законом порядку була надана належна оцінка інституціями за участю представників міжнародних та іноземних організацій, які в конкурсних процедурах сприяють державним органам у встановленні відповідності осіб критеріям професійної етики та доброчесності, і особу було визнано такою, що відповідає або не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, крім випадків виявлення нової інформації, яка має істотне значення.
Кандидат зазначив, що обставинам щодо законності джерел походження коштів на придбання майна було надано оцінку Етичною радою під час конкурсу на посаду члена Вищої ради правосуддя. Етична рада визнала його таким, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Водночас, Мороз М.В. надав пояснення на спростування сумнівів у його доброчесності та професійній етиці.
Стосовно автомобіля Mercedes-Benz ML 250 CDI та квартири площею 54,4 кв.м кандидат пояснив, що вказане майно придбано за грошові кошти, які були отримані ним та дружиною як заробітну плату. З 2003 року грошові кошти заощаджувались ним та його дружиною в іноземній валюті (долари США). Загальна сума доходу сім’ї за період з 2003 до 2012 року становила еквівалентно 156 847 дол. США.
Вартість автомобіля Mercedes-Benz ML 250 CDI на момент придбання
(01 листопада 2012 року) становила 512 569 грн, що еквівалентно 64 071 дол. США; вартість квартири площею 54,4 кв.м (м. Харків, АДРЕСА_1) на момент придбання (20 жовтня 2011 року) становила 350 504 грн, що еквівалентно 43 813 дол. США.
Кандидат зазначає, що різниця між придбаним майном та доходом, отриманим сім’єю, становила приблизно 48 963 дол. США.
Стосовно земельних ділянок площею 44 622 кв.м та 44 664 кв.м, набутих кандидатом та його дружиною 20 жовтня 2004 року, Мороз М.В. пояснив, що земельні ділянки не придбавались, а були набуті на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки.
На підтвердження пояснень Мороз М.В. надав Комісії копію пояснень, поданих ним до Етичної ради та додані до них документи, серед яких, зокрема, копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо Мороза М.В., ОСОБА_1 (за період з 1998 до 2021 року), копії державних актів на право власності на земельні ділянки серії КР № 082343, № 082344 від 20 жовтня 2004 року; а також копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Із урахуванням рішення Етичної ради від 23 червня 2022 року № 17, пояснень кандидата щодо законності джерел походження майна, долучених до них документів, Комісія дійшла висновку про їх достатність для спростування сумніву ГРД у невідповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
3. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Мороз М.В. має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 28 січня 2020 року № 3276, видане Радою адвокатів Полтавської області. ГРД зазначає, що Мороз М.В. ніколи не проживав у місті Полтава. Водночас ГРД зазначає, що кандидат надав копію договору оренди житла, на підставі якого він зареєструвався як адвокат в Полтавській області.
ГРД висновує, що кандидат використав оренду житла як підставу для подання документів для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю в місті Полтава.
ГРД також зазначено, що кандидат не задекларував приміщення у місті Полтава, де було зареєстровано його робоче місце адвоката.
Мороз М.В. пояснив, що у 2019 році уклав строком на один рік договір оренди частини житлового приміщення, що знаходилось за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_2. Кандидат повідомив, що у 2019 році відвідував місто Полтава з різних питань, тому доволі часто користувався вказаним житлом, проживав у ньому.
Звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області кандидат обґрунтував, зокрема, наявністю орендованого житла в місті Полтава, в якому він за необхідності проживав.
Мороз М.В. зазначив, що звертаючись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту ним подано договір оренди житлового приміщення та копію паспорта, в якому було вказано зареєстроване місце його проживання. Мороз М.В. звернув увагу, якщо б ним було порушено вимоги щодо подання документів, зокрема тих, які підтверджують проживання у місті Полтава, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Полтавській області відмовила б йому в допуску до кваліфікаційного іспиту.
На підтвердження пояснень Мороз М.В. надав Комісії копію договору оренди житлового приміщення у місті Полтава від 01 лютого 2019 року.
Комісією встановлено, що відповідно до вказаного договору Морозу М.В. передано в користування частину житлового приміщення площею 10 кв.м за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_2. Строк оренди становив 1 рік і обраховувався з 01 лютого 2019 м року.
Комісія зазначає, що частиною першою статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу 2 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (зі змінами), одночасно із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту заявник надає, зокрема, оригінал та копію документа, який у встановленому законом порядку підтверджує реєстрацію місця проживання заявника.
Підпунктом 3.3 пункту 3 розділу 2 вказаного Порядку передбачено, що при визначенні місця проживання особи необхідно керуватися вимогами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Документами, що підтверджують місце проживання особи, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання в Україні, посвідка на тимчасове проживання в Україні, посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; довідка про звернення за захистом в Україні; документи, що підтверджують право власності та користування приміщенням тощо.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту; відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює поетапну процедуру набуття права на заняття адвокатською діяльністю: звернення особи до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту (стаття 8); складення кваліфікаційного іспиту (стаття 9); стажування (стаття 10); складення особою, щодо якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, присяги адвоката України (стаття 11); отримання особою, яка склала присягу адвоката України, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України (стаття 12).
Отже, Рада адвокатів Полтавської області перевірила відповідність Мороза М.В. вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та допустила його до процедури набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
Враховуючи викладене, Комісія вважає, що обставини щодо отримання кандидатом свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у місті Полтава не можуть свідчити про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.
Стосовно невідображення в автобіографії та деклараціях інформації про проживання в місті Полтава Мороз М.В. пояснив, що у 2019 році не був суб’єктом декларування, а у Декларації за 2020 рік не вказав відповідну інформацію, оскільки користувався житлом у 2020 році лише один місяць, що виключало необхідність його декларування у вказаному періоді.
Недекларування приміщення у місті Полтава, де було зареєстроване робоче місце адвоката, кандидат пояснив тим, що робоче місце адвоката було зареєстровано на підставі документів, поданих для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Як робоче місце адвоката було зазначено саме місто Полтава, оскільки продовжував діяти договір оренди житлового приміщення. Мороз М.В. зазначив, що після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю таку діяльність він не здійснював.
Комісія вважає пояснення Мороза М.В. достатніми та зазначає, що відповідно до абзацу третього частини другої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об’єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови, що право володіння або користування виникло у суб’єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Відповідно до роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 лютого 2020 року № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» (які були чинними на момент подання кандидатом Декларації за 2020 рік) половиною днів звітного періоду для подачі декларації особи, яка претендує на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), щорічної декларації та декларації особи, яка припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), є – 183 дні. Тобто відомості про об’єкт декларування у вказаних деклараціях вказуються, якщо суб’єкт декларування та/або член його сім’ї володіли або користувалися таким об’єктом декларування упродовж не менше 183 днів протягом звітного року послідовно або сукупно.
4. Повнолітній син кандидата, _____ року народження, 30 червня 2022 року виїхав за межі України та не повертався.
Мороз М.В. підтвердив, що 30 червня 2022 року його син (ОСОБА_2) виїхав до Польщі, де навчається з 2021 року.
На підтвердження своїх пояснень кандидат надав копію довідки для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданої Новоукраїнським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 16 червня 2022 року № 2546; копію студентського квитка ОСОБА_2; копію довідки про статус студента, виданої Вищою Школою Внутрішньої Безпеки в Лодзі; копію довідки, що засвідчує навчання за контрактом на 1-му курсі магістерської програми; копію рішення про зарахування студента на навчання; копію договору про надання освітніх послуг, укладеного 30 вересня 2021 року.
Комісією досліджено подані Морозом М.В. документи та встановлено, що його син навчається у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в Лодзі (Польща), період навчання з 2021 до 2026 року.
У довідці для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти, асистентів-стажистів, аспірантів та докторантів, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти, виданій Новоукраїнським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 16 червня 2022 року № 2546, вказано, що заперечень щодо виїзду ОСОБА_2 з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає.
Ураховуючи пояснення Мороза М.В. та надані ним документи, Комісія вважає, що обставини щодо виїзду за кордон сина кандидата не можуть бути підставою для визнання Мороза М.В. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Комісія вважає, що вказані вище факти, як кожен окремо, так і в сукупності, не є достатніми для визнання Мороза М.В. таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, а також не є суттєвими в розумінні Положення для цілей визначення кількості балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом загальний бал, отриманий ним за цим критерієм, становить 300 балів.
V. Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
|
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
|
професійна компетентність |
когнітивних здібностей |
45,9 |
355,9 |
|
знання історії української державності |
40 |
||
|
знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
|
здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації |
125 |
||
|
особиста компетентність |
рішучість та відповідальність |
23,5 |
47 |
|
безперервний розвиток |
23,5 |
||
|
соціальна компетентність |
ефективна комунікація |
11,5 |
47,5 |
|
ефективна взаємодія |
12 |
||
|
стійкість мотивації |
12 |
||
|
емоційна стійкість |
12 |
||
|
доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
300 |
|
Чесність |
|||
|
Неупередженість |
|||
|
Сумлінність |
|||
|
Непідкупність |
|||
|
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
|
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
|
Загальний бал |
750,4 |
Таким чином, кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критеріями доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Мороз Микола Володимирович набрав 750,4 бала.
2. Визнати Мороза Миколу Володимировича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Другої палати Михайло БОГОНІС
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
