Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Павла ПОЛІЩУКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщука Павла Ярославовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав і порядку проведення конкурсу на посади суддів апеляційних господарських судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Статтею 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Загальний порядок подання заяви та документів для участі в конкурсі, порядок проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді місцевого, апеляційного, вищого спеціалізованого судів або судді Верховного Суду та внесення за результатами конкурсу до Вищої ради правосуддя рекомендації про призначення кандидата на посаду судді визначено в Положенні про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженому рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) (далі – Положення про конкурс). Принципами проведення конкурсу є справедливість, законність, публічність, прозорість, відкритість і рівність умов для його учасників, об’єктивність, неупередженість та повага до прав людини (пункт 1.3 Положення про конкурс). Конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або суддів Верховного Суду проводиться на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону (пункт1.5 Положення про конкурс).
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону. Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Статтею 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3–1.4 Положення про кваліфікаційне оцінювання передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Комісія відзначає, що необхідною умовою забезпечення права на справедливий суд є належне функціонування судів всіх інстанцій і юрисдикцій. Забезпечення належної кадрової спроможності є необхідною умовою для реалізації конституційного права кожного на доступ до правосуддя. З огляду на значну кількість вакансій та надмірне навантаження в апеляційних судах, у тому числі господарської юрисдикції, виникла об’єктивна потреба у проведенні конкурсу на вакантні посади суддів апеляційних судів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних господарських судах.
Частиною четвертою статті 83 Закону встановлено, що однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є заява кандидата на посаду судді про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі.
Поліщук П.Я. 28 грудня 2023 року звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного господарського суду, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 28 Закону, та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 105/ас-24 Поліщука П.Я. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Основні відомості про кандидата.
Поліщук П.Я. ____ року народження, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня, що підтверджується державним сертифікатом про рівень державною мовою УМД № 00201524, виданим відповідно до рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 03 жовтня 2023 року № 354. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
Вищу юридичну освіту здобув у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та у 2008 році отримав диплом магістра за спеціальністю «Правознавство».
У 2009 році в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка захистив дисертацію на тему «Польська підпільна держава (1939–1945 рр.)» та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук.
Поліщук П.Я. згідно з пунктом 3 частини першої статті 28 Закону має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4704, виданим на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25 жовтня 2011 року № 16-28-17, судовими рішення, у яких кандидат брав участь як професійний адвокат (зі спеціалізації: справи про адміністративні правопорушення, адміністративні, кримінальні та господарські справи; категорія справ: спори щодо виконання договорів, щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, про визнання правочинів недійсними, справи про банкрутство), податковою звітністю самозайнятої особи тощо.
Складання кваліфікаційного іспиту (встановлення відповідності кандидата критерію професійної компетентності).
Відповідно до статті 85 Закону та пунктів 2.1–2.2 Положення про кваліфікаційне оцінювання основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності є кваліфікаційний іспит, який проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону, з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V Закону.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Рішеннями Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) та від 09 грудня 2024 року № 316/ас-24 призначено кваліфікаційний іспит у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення (перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
Згідно з пунктом 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону анонімне тестування з історії української державності не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту під час конкурсів на зайняття вакантних посад суддів, оголошених рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 23 листопада 2023 року № 145/зп-23.
Відповідно до пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів передбачено, що учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарський судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Поліщук П.Я. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту»:
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
48 |
366,5 |
Знання історії української державності |
40 |
||
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
133,5 |
Отже, загальна кількість балів за кваліфікаційний іспит – 366,5 бала із 400 можливих, свідчить про підтвердження Поліщуком П.Я. здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Проведення спеціальної перевірки.
Відповідно до статті 75 Закону, статей 56–58 Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2022 року № 959), Комісією організовано проведення спеціальної перевірки стосовно Поліщука П.Я.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025року № 19/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщука П.Я.
Результати спеціальної перевірки мають бути враховані при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до інформації Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 10 квітня 2025 року № 49-01/3083l-25 (вх.№ 32дпс-108/24 від 15 квітня 2025 року) за результатами спеціальної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, фактів відображення в такій декларації недостовірних відомостей, якщо такі відомості стосуються майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, і можуть відрізнятися від достовірних на суму, яка дорівнює або перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на день подання такої декларації, – не виявлено.
Дослідження досьє та проведення співбесіди (встановлення відповідності кандидата критеріям особистої та соціальної компетентності, а також критеріям професійної етики та доброчесності).
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 допущено 83 кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), зокрема Поліщука П.Я. Цим же рішенням установлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться у складі Другої палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня2025 року доповідачем у справі кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщука П.Я. визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Комісія 11 квітня 2025 року листом за вих. № 21-2600/25 звернулась до кандидатів на посади суддів в апеляційних господарських судах та запропонувала надати пояснення та докази (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність зазначеним критеріям особистої та соціальної компетентності, за відповідною формою. Поліщуком П.Я. 29 квітня 2025 року надіслано до Комісії обґрунтування щодо його відповідності критеріям особистої та соціальної компетентності, зокрема за показниками критерію особиста компетентність: «Рішучість та відповідальність», «Безперервний розвиток», та показниками критерію соціальна компетентність: «Ефективна комунікація», «Ефективна взаємодія», «Стійкість мотивації», «Емоційна стійкість».
До Комісії 14 липня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 13 липня 2025 року, про надання Комісії стосовно кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщука П.Я. інформації.
Членом Комісії – доповідачем листом від 14 липня 2025 року № 32дпс-108/24 запропоновано Поліщуку П.Я. надати пояснення та документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює інформацію, викладену в рішенні ГРД. З метою сприяння своєчасному ознайомленню із рішенням ГРД Комісією надіслано кандидату електронну копію відповідного рішення ГРД.
Кандидатом 15 липня 2025 року надіслано на адресу Комісії пояснення, до яких додано документи на спростування інформації, викладеної в рішенні ГРД.
Крім цього, членом Комісії – доповідачем листом від 17 липня 2025 року № 32дпс-108/24 запропоновано Поліщуку П.Я. надати пояснення та документи щодо дотримання вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Поліщуком П.Я. 17 липня 2025 року подано до Комісії пояснення та документи щодо військового обліку.
Поліщуку П.Я. забезпечено можливість ознайомитися із досьє кандидата на посаду судді.
Співбесіду з Поліщуку П.Я. проведено 22 липня 2025 року. На початку співбесіди кандидата ознайомлено з його правами; встановлено відсутність обставин, які перешкоджають проведенню співбесіди. Кандидату також було запропоновано надавати уточнювальну інформацію в разі виявлення неточностей чи неповноти відомостей за результатами дослідження досьє.
Під час співбесіди Комісією обговорено: результати дослідження досьє; відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Встановлення відповідності кандидата критерію особистої компетентності.
Згідно з пунктами 2.4–2.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання особиста компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей та поведінкових характеристик, які визначають здатність кандидата діяти рішуче та відповідально, самостійно, цілеспрямовано та стійко. Вона охоплює такі риси, як вміння: приймати своєчасні й обґрунтовані рішення, готовність нести відповідальність за їх наслідки, прагнення до професійного розвитку та відкритість до зворотного зв’язку.
Відповідність кандидата критерію особистої компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію особистої компетентності:
1. Рішучість та відповідальність. Рішучість – це здатність кандидата на посаду судді вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками. Відповідальність – це здатність кандидата на посаду судді брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Кандидат на посаду судді відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
2. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля кандидата на посаду судді щодо професійного саморозвитку. Кандидат на посаду судді відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо.
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких:рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Комісія відзначає, що Положення про конкурс, а також Положення про кваліфікаційне оцінювання ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям. Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей. Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія дійшла висновку, що кандидат продемонстрував належний рівень відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.
Варто підкреслити, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді на предмет відповідності певному критерію є дискреційними. Рішення ухвалюється за внутрішнім переконанням членів Комісії. Надані кандидатом документи, а також його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності під час проведення співбесіди індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:
Критерій |
Показник |
|
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахова-ний згідно з пунктом 5.7 Положення середній бал |
Бал за критерій |
|
|||||
Особиста компетентність |
Рішучість |
19 |
19 |
18 |
18 |
|
18 |
18,5 |
37,5 |
|
|
|
|||||||||||
19 |
|||||||||||
Відповідальність |
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
Безперервний розвиток |
20 |
19 |
19 |
17 |
|
19 |
19 |
||||
|
|||||||||||
19 |
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат Поліщук П.Я. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Встановлення відповідності кандидата критерію соціальної компетентності.
Згідно з пунктами 2.8–2.12 Положення про кваліфікаційне оцінювання соціальна компетентність – це сукупність морально-психологічних якостей, поведінкових установок і міжособистісних навичок кандидата, які забезпечують ефективну взаємодію, конструктивну комунікацію та здатність зберігати професійну мотивацію і психологічну стійкість у складних ситуаціях, притаманних судовій діяльності. Зазначена компетентність відображає здатність судді налагоджувати та підтримувати належну комунікацію з учасниками процесу, колегами та суспільством, керувати емоціями, ухвалювати рішення в умовах міжособистісної напруги чи конфлікту, діяти з дотриманням поваги до людської гідності та прав сторін.
Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності визначається через призму його відповідності показникам критерію соціальної компетентності:
1.Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією.
2. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів. Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок.
3. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону. Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи; має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави.
4. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами. Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо).
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Пунктом 5.5 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу,сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Варто підкреслили, що повноваження Комісії щодо оцінки встановлених стосовно кандидата на посаду судді обставин на предмет відповідності його певному критерію є дискреційними. Ухвалення рішення відбувається за внутрішнім переконанням членів Комісії. Членами Комісії, виходячи з власного переконання, з урахуванням наданих кандидатом документів, а також його пояснень під час співбесіди, індивідуально оцінено Поліщука П.Я. за показниками критерію соціальної компетентності таким чином:
Критерій |
Показник |
|
Бали, виставлені членами Комісії за показниками |
Розрахований відповідно до пункту 5.7 Положення бал |
Бал за критерій |
|
|||||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
10 |
10 |
37,5 |
|
|
|
|||||||||||
10 |
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
Ефективна взаємодія |
9 |
10 |
9 |
9 |
|
10 |
9,5 |
||||
10 |
|||||||||||
|
|||||||||||
Стійкість мотивації |
8 |
8 |
7 |
8 |
|
9 |
8 |
||||
8 |
|||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
Емоційна стійкість |
10 |
10 |
10 |
10 |
|
10 |
10 |
||||
10 |
|
||||||||||
|
|||||||||||
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий Поліщуком П.Я. за цим критерієм, становить 37,5 бала із 50 можливих, що відповідає 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Загальні принципи, застосовані Комісією при встановленні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
Насамперед Комісія відзначає, що доброчесність та професійна етика – це взаємопов’язаний комплекс морально-етичних якостей кандидата на посаду судді, що підтверджує його незалежність, чесність та відкритість як у службовій діяльності, так і поза її межами. Він охоплює принципи неупередженості, непідкупності, відповідального ставлення до етичних норм та бездоганної поведінки у професійній діяльності та особистому житті. Ці якості також включають законність джерел походження майна кандидата на посаду судді, відповідність рівня його життя та життя членів його сім’ї задекларованим доходам, а також узгодженість способу життя кандидата із його попереднім правовим статусом.
Таким чином, на переконання Комісії, доброчесність і професійна етика є фундаментальними критеріями, які забезпечують суспільну довіру до судової влади та гарантують дотримання принципів верховенства права.
Функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входитимуть судді, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики, є таким, що не відповідає очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей.
І хоча Комісія виходить із того, що кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, така презумпція є спростовною, а рівень відповідності критеріям доброчесності та професійної етики підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики встановлюється за такими показниками:
- незалежність;
- чесність;
- неупередженість;
- сумлінність;
- непідкупність;
- дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті;
- законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу.
Наповнюють зміст цих показників затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді).
Встановлення невідповідності показникам відбувається через призму істотності та суттєвості невідповідності тому чи іншому показнику.
У разі істотної невідповідності показнику кандидат на посаду судді визнається таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики. У такому разі відповідний критерій оцінюється у 0 балів. Для встановлення істотності обставин використовується стандарт обґрунтованого сумніву, за яким для прийняття рішення мають існувати відповідні та достатні фактичні дані, які є переконливими для звичайної розсудливої людини щодо того, що кандидат на посаду судді може не відповідати критеріям доброчесності та професійної етики. Обставинами, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, є, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
Пунктом 5.10 Положення про кваліфікаційне оцінювання встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення про кваліфікаційне оцінювання.
Натомість у разі суттєвої невідповідності показнику кандидату на посаду судді знижується на 15 балів оцінка за кожним показником критеріїв професійної етики чи доброчесності. На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Встановлення відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
До Комісії ГРД подано інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщука П.Я., яку необхідно з’ясувати під час оцінювання кандидата на посаду судді за критеріями доброчесності та професійної етики.
ГРД вказує, що в період з 2000–2017 років кандидат набув майно, загальною вартістю 5 390 400 грн. Проте, за даними податкового органу, офіційний дохід родини в цей період становив 3 575 645 грн. Отже, витрати сім’ї кандидата перевищували доходи на суму 1 814 755 грн.
Кандидат у 2017 році набув у власність дві квартири в місті Києві загальною площею 125,9 кв.м та 44,7 кв.м. У майновій декларації за 2017 рік вартість таких квартир вказано 3 000 000 грн та 1 300 000 грн відповідно. Проте згідно з актом прийняття-передачі об’єкта інвестування від 05 жовтня 2017 року вартість квартири площею 125,9 кв.м становила 2 392 100 грн; згідно з актом прийняття-передачі об’єкта інвестування від 26 травня 2017 року та майнової декларації за 2022 рік вартість квартири площею 44,7 кв.м становила 573 278 грн.
На спростування інформації ГРД Поліщуком П.Я. надано письмові пояснення, розрахунки та документи на їх підтвердження, які він підтримав під час співбесіди.
Надавши оцінку вказаним обставинам, Комісія зазначає таке. Аналіз наданих документів свідчить, що в кандидата з урахуванням доходів його батьків було достатньо коштів на придбання майна в зазначений період. Розбіжності в декларуванні вартості придбаних за інвестиційними договорами квартир є наслідком різниці між ціною (вартістю) таких квартир, визначеною на момент укладення договорів інвестування, та загальною сумою коштів, витрачених на фінансування будівництва таких об’єктів нерухомості. Вказані розбіжності в деклараціях, на переконання Комісії, не мають негативного впливу на вирішення питання щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.
За результатами дослідження досьє кандидата та аналізу наявних у ньому документів Комісією встановлено, що Поліщук П.Я. з 25 жовтня 2011 року здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та здебільшого співпрацює з господарюючими суб’єктами на підставі договорів про надання правової допомоги. Під час співбесіди Поліщук П.Я. пояснив, що на підставі трудового договору він працював у юридичних компаніях (фірмах), а також в банку. Так, в анкеті кандидат відобразив свою роботу на посаді заступника начальника юридичного управління комерційного банку з 16 квітня 2013 року до 07 жовтня 2014 року.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень та відомостей податкового органу, до суб’єктів, яким Поліщук П.Я. як самозайнята особа надавав адвокатські послуги, належить ТОВ «Мартін Трейд» (інформація про доходи від цього товариства обліковується з 2017 року). Водночас 19 квітня 2023 року Поліщук П.Я. уклав трудовий договір з ТОВ «Мартін Трейд» та був прийнятий на посаду юрисконсульта цього підприємства. Після квітня 2023 року кандидат отримує доходи від цього підприємства у вигляді заробітної плати та у вигляді виплат самозайнятій особі.
Комісія звертає увагу, що робота в штаті цього підприємства дала можливість Поліщуку П.Я. з 17 листопада 2023 року отримати право на бронювання як співробітнику підприємства, критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Працюючи ТОВ «Мартін Трейд», Поліщук П.Я. також отримав можливість виїзду за кордон. Він пояснив, що виїзди за кордон були зумовлені необхідністю налагодження договірних відносин з контрагентами–нерезидентами. Цими ж обставинними викликана необхідність його працевлаштування в ТОВ «Мартін Трейд». Водночас Комісією встановлено, що, отримавши бронь, Поліщук П.Я. у 2024 році здійснив виїзди за кордон у складі всієї сім’ї (на строк 10 днів) та двічі з дружиною (на 9 та 10 днів). Кандидат пояснив, що запропонував дружині та дітям поїхати разом з ним у робочу поїздку у зв’язку з масованими обстрілами міста Києва.
Правомірність офіційного працевлаштування в період оголошеної мобілізації на підприємство, визначене критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, отримання відстрочки та виїзд на законних підставах за кордон не оспорюються Комісією. Водночас, надаючи оцінку вказаним обставинам, Комісія у складі Другої палати виходить з очевидних фактів, які у своїй сукупності викликають обґрунтований сумнів щодо добросовісності дій кандидата та мети працевлаштування на підприємстві, що належить до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Надаючи оцінку обставинам трудової діяльності кандидата, Комісія у складі Другої палати дійшла висновку, що з морально-етичного погляду такі дії можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності та дотримання ним професійної етики і, як наслідок, можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку призначенням такого кандидата. Ураховуючи фактичні обставини та пояснення кандидата, Комісія у складі Другої палати не вважає, що вони є підставою для визнання кандидата таким, що не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, однак одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
У мотиваційному листі, поданому на конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, Поліщук П.Я. зазначив: «Як фахівець в галузі права та громадянин, відчуваю обов’язок взяти участь у реформуванні судової влади України, побудові системи ефективних, незалежних та неупереджених судів. Під час перебування на відповідній посаді маю на меті максимально реалізувати свій професійний потенціал, особисті якості та життєвий досвід для забезпечення ефективного, своєчасного та неупередженого здійснення правосуддя в межах своїх повноважень, підвищення правової культури суспільства, зміцнення довіри до судової гілки влади. … Особисто я сприймаю можливий період роботи на посаді судді як свій громадянський та професійний обов’язок, який слід виконати незалежно від винагороди. Тому найбільшою винагородою стало б активне долучення до побудови системи дійсно незаангажованого правосуддя, яке заслуговуватиме на довіру як серед населення України, так і серед іноземних інвесторів».
Водночас Комісією встановлено, що Поліщук П.Я. брав учать у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеному рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Поліщук П.Я. 16 жовтня 2023 року звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 11/дс-23 Поліщука П.Я. допущено до участі в конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, у якому Поліщук П.Я. зайняв переможну позицію на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва.
Водночас 04 березня 2024 року Поліщук П.Я. надіслав заяву про припинення участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів у зв’язку з участю в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів. Рішенням Комісії від 07 березня 2024 року № 298/дс-24 припинено участь Поліщука П.Я. в конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23.
Під час співбесіди Комісією з’ясовувались обставини припинення участі кандидата в цьому конкурсі. Поліщук П.Я. успішно пройшов добір, підготовку в Національній школі суддів України для кандидатів на посаду судді з отриманням впродовж дев’яти місяців стипендії, зайняв переможну позицію в конкурсі на вакантну посаду судді місцевого загального суду, однак добровільно припинив участь у цьому конкурсі, не дочекавшись співбесіди та рекомендації на призначення на посаду судді. У цій процедурі Поліщук П.Я. мав можливість реалізувати свої наміри взяти участь у реформуванні судової системи. Поліщук П.Я. пояснив, що на момент визначення його переможцем та подачі заяви на конкурс в суди апеляційної інстанції, законом не було встановлено обмежень щодо участі в декількох конкурсах. Коли такі обмеження набрали чинності, він подав заяву про припинення своєї участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів у зв’язку з участю в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів.
Комісія констатує, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» № 3511-IX, прийнятий Верховною Радою України 09 грудня 2023 року, набув чинності 30 грудня 2023 року. Указаним законом внесено зміни до статті 79-5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено неможливість одночасної участі особи одразу в декількох конкурсах на зайняття посади судді. У частині сьомій статті 79-5 Закону закріплено: «Особа, яка отримала рекомендацію про призначення на посаду судді за результатами конкурсу, до завершення розгляду Вищою радою правосуддя відповідної рекомендації не може брати участь в інших конкурсах на посаду судді. У разі якщо на день отримання рекомендації про призначення на посаду судді за результатами конкурсу особа брала участь в інших конкурсах на посаду судді, з дня ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного рішення про рекомендацію ця особа вважається такою, що припинила участь у відповідних конкурсах».
Варто підкреслити, що процес наповнення та оновлення суддівського корпусу триває, і його успішне завершення є критично важливим для відновлення довіри до судової влади в Україні. Призначення нових суддів сприяє оновленню та вдосконаленню судової системи, забезпечуючи її ефективність та справедливість. Це також може сприяти відновленню довіри до правосуддя, оскільки нові судді можуть принести свіжий погляд та неупередженість у вирішенні справ.
Поведінка Поліщука П.Я., який, зайнявши переможну позицію на вакантну посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва, надалі відмовився від неї, на переконання Комісії, є достатньо переконливою обставиною, що може викликати у звичайної розсудливої людини, яка об’єктивно сприймає інформацію, сумнів у дотриманні етичних норм та стандартів поведінки в питаннях правдивості, принциповості, щирості кандидата на посаду судді та знизити рівень суспільної довіри до суду.
На підставі зазначеного Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
За інформацією, отриманою з Національної поліції України, а також з відкритих даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Комісією встановлено, що Поліщук П.Я. неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за порушення Правил дорожнього руху України (далі – ПДР) (зокрема, неодноразове перевищення встановлених обмежень швидкості руху, порушення правил обгону на перехресті). У 2025 році на Поліщука П.Я. складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки водій перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків.
Під час співбесіди Поліщук П.Я. пояснив, що він дійсно допускав порушення ПДР, проте всі порушення не мали негативних наслідків, а з останнім складеним на нього протоколом щодо перетину дорожньої розмітки (суцільної лінії, яка поділяє транспортні потоки в протилежні напрямки) він не погодився, оскільки розмітку на дорозі не було видно, тому оскаржив складений протокол до суду. Однак на сьогодні провадження у справі за його позовною заявою не відкрито.
У пункті 7 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішення Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники доброчесності), визначено, що оцінювання відповідності кандидата на посаду судді Показникам доброчесності здійснюється з урахуванням правил професійної етики, які на нього поширюються чи поширювалися, та правилам професійної етики суддів, дотримання яких обґрунтовано можна очікувати від кандидата на посаду судді з моменту допуску до участі в доборі або конкурсі на посаду судді.
Національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді. Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.
Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з’їздом суддів України 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
Очевидно, що від кандидата слід очікувати дотримання загальноприйнятих моральних правил, а також тих норм, що забезпечують авторитет та довіру до правосуддя. Обов’язок саме кандидата на посаду судді дотримуватись етичних норм, які встановлені для суддів, засвідчує і правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена в пункті 121 постанови від 08 травня 2025 року у справі № 990/143/24.
Отже, можна констатувати, що кандидати в судді, нарівні із суддями, зобов’язані демонструвати і пропагувати високі стандарти поведінки, у зв’язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження, пов’язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення професійної діяльності, так і в позапрофесійній поведінці.
З огляду на викладене Комісія у складі Другої палати, ураховуючи, що порушення ПДР є одним з видів адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок, безпеку руху та встановлений порядок управління, що забезпечує безпеку дорожнього рух, одноголосно вирішила зменшити бали за критеріями доброчесності та професійної етики на 15 балів за показником «дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті».
Ураховуючи наведене, результати дослідження матеріалів досьє, інформації ГРД, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія виснує, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання.
КРИТЕРІЇ |
ПОКАЗНИКИ |
РЕЗУЛЬТАТ |
РЕЗУЛЬТАТ |
Професійна компетентність |
Когнітивні здібності |
48 |
366,5 |
Знання історії української державності |
40 |
||
Знання у сфері права та спеціалізації суду |
145 |
||
Здатність практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації |
133,5 |
||
Особиста компетентність |
Рішучість та відповідальність |
18,5 |
37,5 |
Безперервний розвиток |
19 |
||
Соціальна компетентність |
Ефективна комунікація |
10 |
37,5
|
Ефективна взаємодія |
9,5 |
||
Стійкість мотивації |
8 |
||
Емоційна стійкість |
10 |
||
Доброчесність та професійна етика |
Незалежність |
|
255 |
Чесність |
|||
Неупередженість |
|||
Сумлінність |
|||
Непідкупність |
|||
Дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті |
|||
Законність джерел походження майна, відповідність рівня життя судді (кандидата на посаду судді) або членів його сім'ї задекларованим доходам, відповідність способу життя судді (кандидата на посаду судді) його статусу |
|||
|
|
Загальний бал |
696,5 |
За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Поліщук П.Я. у сукупності набрав 696,5 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Поліщук Павло Ярославович набрав 696,5 бала.
2. Визнати Поліщука Павла Ярославовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК