Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА (доповідач),
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кияна Дмитра Володимировича,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Веретільник Ольги Сергіївни,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Кияна Дмитра Володимировича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Киян Дмитро Володимирович, дата народження – _____________ року, громадянин України.
У 2005 році Киян Д.В. закінчив Одеський національний університет імені І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом магістра СК № 28138058 від 30 червня 2005 року).
У 2025 році в Одеському державному університеті внутрішніх справ здобув науковий ступінь доктора філософії в галузі знань 08 «Право» за спеціальністю 081«Право», захистивши дисертацію: «Адміністративно-правовий механізм вирішення спорів у сфері публічних закупівель в Україні» (диплом серії Н 25 № 001256).
Вченого звання кандидат не має.
Свою професійну діяльність розпочав у 2005 році на посаді юриста ТОВ «Агрофірма «Весна».
Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Кияна Д.В. призначено на посаду судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області строком на п’ять років.
Присягу судді складено 15 грудня 2016 року.
Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області перейменовано на Центральний районний суд міста Маріуполя.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Киян Д.В. не обирався.
Адміністративних посад суддя Киян Д.В. не займав, однак з 13 вересня 2023 року і до тепер виконує обов’язки голови суду.
Кваліфікаційне оцінювання судді на відповідність займаній посаді, призначене рішенням Комісії від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18, наразі не завершено.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Киян Д.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 1/ас-24 Кияна Д.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Кияна Д.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Кияна Д.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Кияна Д.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього ж рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 30 липня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Мельника Р.І.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Відповідно до частини п’ятої статті 75 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій.
За результатами спеціальної перевірки Кияна Д.В. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 27 жовтня 2025 року № 21.2-650/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України (МОН України), Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Кияну Д.В. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 під час співбесід з кандидатом Кияном Д.В., проведених 03 лютого 2026 року та 09 березня 2026 року, досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо нього, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (цивільна спеціалізація), Киян Д.В. набрав 142 бали.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Киян Д.В. набрав 50,50 бала.
За результатами виконання практичного завдання з цивільної спеціалізації суду Киян Д.В. набрав 121 бал.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Киян Д.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Кияном Д.В. кваліфікаційного іспиту становить 353,50 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06 серпня 2025 року надіслано запит Кияну Д.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 12 серпня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії: рішучість та відповідальність (23, 22, 22) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 22,33; безперервний розвиток (22, 20, 20) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 20,67; загальний бал за критерій – 43,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 43 бали із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Киян Д.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетенції.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії: ефективна комунікація (11, 12, 12) ‒ середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,67; ефективна взаємодія (10, 12, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,33; стійкість мотивації (11, 11, 11) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,00; емоційна стійкість (10, 11, 12) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 11,00; загальний бал за критерій – 45,00.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 45 балів із 50 можливих, що вище 75% (37,5 бала) максимально можливого бала, тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Кияна Д.В. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Киян Д.В. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
На адресу Комісії 02 лютого 2026 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 31 січня 2026 року.
Указаний висновок ГРД з усіма додатками до нього надіслано кандидату.
10 лютого 2026 року Киян Д.В. направив на адресу Комісії письмові пояснення щодо висновку.
У висновку ГРД зазначає, що Киян Д.В. не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником чесність, оскільки допустив академічну недоброчесність.
Кандидат є автором дисертаційної роботи на тему «Адміністративно-правовий механізм вирішення спорів у сфері публічних закупівель в Україні», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії та підготовленої у 2025 році в Одеському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України. У тексті дисертації виявлено факти відтворення фрагментів наукових та нормативних матеріалів без належного посилання на першоджерела, що не відповідає загальновизнаним стандартам наукової етики. Такі випадки мають місце не лише в основній частині роботи, але й у розділі висновків, який має відображати авторські узагальнення, самостійні наукові результати та оригінальні висновки дослідження.
У висновку ГРД наводить фрагменти з вказаної вище наукової роботи, які вважає фактами академічної недоброчесності, зокрема:
- сторінка 87 дисертації, пункт 3 висновків повністю скопійовано з частини першої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі»;
Кандидат надав письмові пояснення, у яких зазначив, що: «Дійсно, висновок 3 на сторінці 87 є таким, що сформований на основі положень пункту 1 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» без безпосереднього формального посилання на «першоджерело» в цьому місці. Проте, по-перше, згідно з положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» нормативно-правові акти органів державної влади не є об’єктами авторського права. Закони, підзаконні нормативно-правові акти, їх офіційні переклади та проєкти не мають автора в розумінні авторського права та не є результатом індивідуальної творчої діяльності в науковому сенсі.
Отже, використання або цитування положень нормативно-правових актів не може розглядатися як відтворення «текстів інших авторів» чи «наукових результатів інших осіб» у розумінні статті 42 Закону України «Про освіту». Відповідно, відсутність посилання на нормативно-правовий акт не може утворювати склад академічного плагіату з огляду на відсутність об’єкта такого правопорушення.
По-друге, Порядок присудження ступеня доктора філософії, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 44, прямо встановлює, що не вважається самоплагіатом використання здобувачем власних наукових праць у тексті дисертації без посилання на них за умови, що такі праці були попередньо опубліковані з метою висвітлення основних наукових результатів дисертації та зазначені в анотації. Системне та логічне тлумачення цієї норми свідчить, що законодавець та суб’єкти підзаконної правотворчості не надають вирішального значення формальному дотриманню техніки цитування. Більш того, використання нормативно-правових актів, які взагалі не є об’єктами авторського права, не може кваліфікуватися як академічний плагіат».
Наведені кандидатом аргументи в частині правового статусу нормативно-правових актів як таких, що не є об’єктами авторського права, загалом є коректними та не викликають у ГРД заперечень. Водночас наведені пояснення, на думку ГРД, не усувають принципової проблеми, пов’язаної з логікою побудови наукової роботи.
Також у наданих Комісії поясненнях та під час співбесіди Киян Д.В. зазначив, що зауваження щодо «методологічної некоректності» висновків дисертації лежать суто у площині наукової дискусії про стилістику викладу, а не у сфері оцінки його чесності як майбутнього судді. Констатація у висновках чинної норми Закону України «Про публічні закупівлі» не була механічним копіюванням, а стала логічним результатом проведеного дослідження, що верифікувало та підтвердило ефективність законодавчого припису в його чинній редакції. Факт успішного публічного захисту дисертації та рішення разової спеціалізованої Вченої ради про присудження ступеня доктора філософії є офіційним державним підтвердженням якості, цілісності та належної структури його наукової праці.
- сторінка 87 дисертації, пункт 4 висновків повністю скопійовано зі статті Андрія Боришполя: «Електронна система закупівель – 2021: нові електронні поля та інструменти» від 12 лютого 2021 року;
Стосовно вказаного кандидат надав письмові пояснення, у яких зазначив: «Дійсно, спостерігається певна подібність фрагмента дисертації до змісту статті А. Баришполя «Електронна система закупівель – 2021: нові електронні поля та інструменти» (видання «Держзакупівлі», DZ Platforma). Зазначена публікація присвячена питанням упровадження електронної тендерної документації, оновленню електронних полів відповідно до статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», а також функціональним змінам у системі Prozorro. Наголошую, що ця стаття є експертно-практичним матеріалом, який базується виключно на аналізі та тлумаченні норм чинного законодавства.
Оскільки предметом аналізу як у статті, так і в дисертації є ідентичні норми Закону України «Про публічні закупівлі», збіги у словосполученнях пояснюються використанням уніфікованої термінології нормативно-правового акта. Зокрема, йдеться про 24 терміни, безпосередньо запозичені з тексту закону: «аналіз», «вартість», «витрати», «відкритий», «закупівля», «кошти», «можливість», «отримання», «очікування», «переможець», «платник податків», «порівняння», «предмет закупівлі», «прозорість», «пропозиція», «процедура», «система», «учасник», «ціна» тощо. Решта збігів стосується загальновживаних слів та назв (наприклад, «Prozorro», «зробити»).
Таким чином, за вирахуванням термінології закону формальний збіг становить лише 4 загальновживані лексеми, що свідчить про самостійність формулювань автора дисертації. Подібність у 14,3% у межах конкретного фрагмента зумовлена специфікою юридичної термінології, а загальний обсяг запозичень із зазначеного джерела в масштабах всієї дисертації становить менше 0,03%.
Додатково зазначаю, що джерело А. Баришполя належним чином відображене у списку використаних джерел під № 154. Відсутність посилання безпосередньо в аналізованому фрагменті є технічним недоглядом у цитуванні, а не приховуванням авторства, оскільки самі експертні висновки А. Баришполя в дослідженні не використовувалися».
Також кандидат пояснив Комісії, що в його дослідженні відсутнє привласнення «наукового результату», оскільки сам опис роботи Prozorro є описовим, а не дослідницьким актом, тому на момент написання дисертаційного дослідження він не потребував уточнення авторства. Отже, зазначений фрагмент тексту не виносився на захист як елемент наукової новизни. Відтак, використання усталеної термінології у висновках є методологічно виправданим кроком для фіксації базових результатів аналізу, а не спробою видати загальновідомі факти за нову наукову ідею.
- сторінка 87 дисертації, пункт 9 висновків повністю скопійовано зі статті Бондаренко Вікторії Анатоліївни: «Поняття та види форм позасудового вирішення адміністративних спорів» (с. 104) від 2019 року;
Кандидат надав такі пояснення: «Щодо наявності текстового збігу з працею В. А. Бондаренко у висновках дисертації зазначаю, що дана ситуація не є академічним плагіатом, виходячи з наступних аргументів. По-перше, згідно з усталеною практикою Комітету з питань етики НАЗЯВО (зокрема, Рішення від 24 липня 2019 року) поодинокі випадки відсутності посилань, що сукупно не перевищують 0,5% обсягу наукової праці, розцінюються як технічні недоліки, а не плагіат. Оскільки обсяг збігу в наведеному фрагменті становить лише 0,08%, це свідчить про відсутність системного запозичення та не може вважатися привласненням наукових результатів у розумінні статті 42 Закону України «Про освіту». По-друге, поява фрагмента статті у висновках без відповідного посилання зумовлена виключно механічною помилкою на етапі фінального редагування рукопису. Під час структурування розділу «Висновки», який за своєю природою має акумулювати результати дослідження, частина опрацьованого раніше матеріалу була помилково включена без належної технічної відмітки про джерело. Це є порушенням методичних правил оформлення цитування, проте не є плагіатом, оскільки я не мав на меті привласнення концептуальних ідей іншого науковця. По-третє, факт того, що праця В. А. Бондаренко належним чином внесена до списку використаної літератури під № 200, повністю спростовує намір приховати авторство. Наявність джерела в бібліографії підтверджує, що стаття була частиною наукового апарату мого дослідження, а відсутність посилання безпосередньо в тексті є виключно ненавмисною помилкою в оформленні, що жодним чином не заперечує авторство оригінальної праці».
У наданих Комісії поясненнях під час співбесіди кандидат погодився, що використання згаданого фрагмента в розділі висновків є методологічно недосконалим. Визнає, що така технічна похибка оформлення не повною мірою відповідає високим вимогам до стилістики викладу наукових результатів, проте вона не мала на меті порушення принципів академічної доброчесності чи приховування авторства.
- сторінка 93 дисертації, абзаци 1 та 2, сторінка 95, абзац 1 та 3, а також сторінки 96–97 скопійовано з Розпорядження Антимонопольного комітенту України № 10-рп від 12 жовтня 2017 року;
- сторінки 106–107 дисертації містять пряме цитування Закону України «Про публічні закупівлі» (стаття 18).
Стосовно цих обставин кандидат пояснив: «Типові вимоги до вертикальних узгоджених дій суб’єктів господарювання та внесення змін до Типових вимог до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України: Затверджені розпорядження Антимонопольного комітету України від 12 жовтня 2017 року № 10-рп. (Офіційний вісник України. 2017. № 95. Ст. 2915. Код акта 88082/2017), зареєстровані в Міністерстві юстиції України, є підзаконним нормативно-правовим актом. Відповідно, відсутність такого посилання не утворює складу академічного плагіату, оскільки нормативно-правові акти не є об’єктами авторського права і не містять індивідуалізованих наукових результатів інших осіб».
Аналогічні пояснення були надані кандидатом під час співбесіди.
Також Киян Д.В. зазначив, що зважаючи на суспільну значущість питань наукових досліджень та складність розмежування академічного плагіату і технічних огріхів у цитуванні, виникла потреба у фаховій оцінці відповідності роботи критеріям встановленим Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. У зв’язку з цим він звернувся до експертів/фахівців в галузі «Право» правового забезпечення академічної доброчесності ГО «Академія адміністративно-правових наук» за отриманням науково-експертного висновку для об’єктивного підтвердження дотримання принципів академічної доброчесності та спростування можливих неоднозначних трактувань технічних збігів у тексті дисертації.
За результатами комплексного дослідження науково-експертний висновок Академії адміністративно-правових наук № 4/8 від 30 грудня 2025 року підтвердив повну наукову оригінальність дисертації та відсутність у ній фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Експертизою встановлено, що виявлені текстові збіги без формальних посилань відображають авторські підходи, раніше викладені у власних наукових публікаціях автора, або ж є відтворенням норм законодавства та загальновідомих положень правової доктрини. Окремі випадки некоректного оформлення цитувань, обсяг яких (0,08%), є значно меншим за встановлений Комітетом з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти граничний критерій у 0,5%, класифікуються як технічні огріхи, що не заперечують самостійності наукових результатів. Таким чином, робота повністю відповідає вимогам Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» щодо дотримання принципів академічної доброчесності.)».
Указаний науково-експертний висновок кандидат долучив до письмових пояснень на висновок.
Визначаючись щодо обставин, викладених ГРД у висновку, Комісія бере до уваги, що рішення про присудження наукового ступеня Кияну Д.В. є чинним.
Також при дослідженні висновку ГРД Комісія враховує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24, у якій зазначено, що ключову роль у забезпеченні академічної доброчесності у вищій освіті відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі – НАЗЯВО). Комітет з питань етики НАЗЯВО уповноважений розглядати випадки порушення академічної доброчесності та подавати відповідні висновки до НАЗЯВО, яке має повноваження встановлювати факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та ініціювати звернення до МОН України щодо скасування рішень про присудження наукових ступенів кандидата та доктора наук, якщо такі порушення були виявлені.
Суд виснував, що НАЗЯВО згідно зі статтею 17 Закону України «Про вищу освіту» є постійно діючим колегіальним органом; юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Комітет з питань етики, який утворюється у складі НАЗЯВО, розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також виконує інші повноваження, покладені на нього НАЗЯВО (частина дев’ята статті 19 Закону України «Про вищу освіту»).
Відповідно до пункту 9 Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 71), Національне агентство встановлює відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації та готує звернення до МОН України про скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 червня 2025 року у справі № 560/8264/24 наголошено на тому, що будь-які звинувачення, зокрема, у порушенні академічної доброчесності мають бути підкріплені конкретними доказами та належно перевіреними фактами, а висновки НАЗЯВО як контролюючого органу в цій сфері – бути обґрунтованими.
Попри це Комісія відзначає, що процедура кваліфікаційного оцінювання судді є автономною за своєю правовою природою та здійснюється незалежно від процедур встановлення фактів академічної недоброчесності, які належать до компетенції НАЗЯВО. Відсутність рішення НАЗЯВО не обмежує повноважень Комісії надавати оцінку відповідним обставинам виключно в контексті критеріїв доброчесності та професійної етики судді без втручання у сферу наукової атестації.
Ураховуючи наведене, Комісія не знаходить достатніх підстав для висновку про свідоме формування кандидатом хибного уявлення щодо самостійності та новизни отриманих наукових результатів та недотримання вимог щодо академічної недоброчесності. Пояснення кандидата щодо вказаних у висновку обставин є переконливими, а тому Комісія не вбачає підстав для зниження балів за критерієм доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
Також у висновку ГРД наводить інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
1) кандидат укладав удавані правочини, за якими набував майнові паї у власність та не декларував інформацію про володіння ними в майнових деклараціях. В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 25 квітня 2016 року у справі № 496/1069/16-ц. Указаним рішенням, зокрема, було зобов’язано Усатівську сільську раду Біляївського району Одеської області видати кандидату нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. С. М. Кірова, правонаступником якого є СГ ТОВ «Агрофірма ім. С. М. Кірова», із визначенням сумарної номінальної вартості подарованих йому майнових паїв у розмірі 31 038 грн, що становить 1,48 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства (2 099 809 грн). До того ж, у мотивувальній частині зазначеного судового рішення йдеться про те, що кандидат упродовж 2015–2016 років набув у власність майнові паї на підставі низки договорів дарування:
10 вересня 2015 року – майновий пай вартістю 5 309 грн (0,25 %);
11 вересня 2015 року – майновий пай вартістю 4 161 грн (0,20 %);
10 вересня 2015 року – майновий пай вартістю 1 104 грн (0,05 %);
23 вересня 2015 року – майновий пай вартістю 3 332 грн (0,16 %);
23 вересня 2015 року – майновий пай вартістю 4 383 грн (0,21 %);
23 жовтня 2015 року – майновий пай вартістю 7 262 грн (0,35 %);
29 січня 2016 року – майновий пай вартістю 3 538 грн (0,17 %);
29 січня 2016 року – майновий пай вартістю 1 949 грн (0,09 %).
Однак аналіз майнової декларації за 2016 рік свідчить про відсутність будь-яких відомостей про вказані майнові паї, і в розділі 8 «Корпоративні права»» майнової декларації, і навіть у розділі 3 «Об’єкти нерухомості».
Киян Д.В. пояснив, що в зазначений період діяли Роз’яснення НАЗК № 3 від 11 серпня 2016 року (з численними подальшими змінами). Аналіз пункту 41 цих Роз’яснень свідчить, що НАЗК не надавало декларантам жодної конкретики щодо декларування майнових паїв. Вимога про заповнення розділу 8 «Корпоративні права» стосувалася виключно часток (паїв) у статутному чи складеному капіталі товариств, підприємств або пайових внесків у кредитних спілках.
Однак кандидат зазначає, що попри відсутність чіткого порядку декларування, він у 2020 році з власної ініціативи надіслав лист до НАЗК, де поінформував орган про наявність паїв. Факт такого добровільного розкриття інформації повністю спростовує припущення про намір приховати статки. НАЗК не висунуло жодних претензій і не зобов’язало вносити зміни до декларацій.
Стосовно форми правочинів кандтидат зазначає, що фактично мала місце купівля-продаж майнових прав: домовленість була досягнута, а кошти сплачені продавцям у повному обсязі.
Стосовно оформлення саме договорів дарування зазначив, що ця ініціатива виходила не від нього, а від продавців — власників сертифікатів, які діяли за порадою юриста агрофірми. Киян Д.В. стверджує, що йому як правнику було абсолютно невигідно обирати таку форму, оскільки фактична оплата за договором дарування створює певні ризики його подальшого оскарження. Однак, враховуючи поважний вік продавців та їхню категоричну позицію (вони не бажали відступати від рекомендацій юриста), він вирішив прийняти ці умови, щоб не втратити економічно доцільну на той момент пропозицію;
2) під час аналізу майнових декларацій кандидата за 2016–2021 роки встановлено, що впродовж зазначеного періоду він послідовно декларував користування квартирою в місті Маріуполі на праві безоплатного користування. Водночас надані ним письмові пояснення та документи свідчать про користування цим житлом оплатно на підставі договору оренди.
Відповідно до підпункту 3 пункту 18 Показників кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо, зокрема, але не виключно, надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
За результатами оцінки вказаних вище обставини Комісія дійшла висновку, що допущені кандидатом порушення при декларуванні не є такими, що несумісні із зайняттям посади судді, однак впливають на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «чесність». Тому Комісія у складі колегії вирішила зменшити загальну суму балів за показником на 15 балів;
3) кандидат всупереч вимогам антикорупційного законодавства не вказував у майнових деклараціях інформації щодо правочинів з відчуження майна. У повідомленнях про суттєві зміни в майновому стані, поданих 21 липня 2022 року, зазначено про укладення правочинів дарування об’єктів нерухомого майна, які перебували у власності кандидата, а саме: нерухоме майно з оцінкою в 51 230,00 грн; нерухоме майно з оцінкою 275 545,00 грн та нерухоме майно з оцінкою в 20 000,00 грн. Датою здійснення всіх трьох правочинів є 20 липня 2022 року. Порівняльний аналіз майнової декларації за 2021 рік та 2022 рік дає підстави вважати, що йдеться саме про такі об’єкти нерухомості:
- земельну ділянку загальною площею 18 920 кв. м, розташовану у с. Установе Одеської області;
- нежитлову будівлю загальною площею 1,5 кв. м, розташовану у с. Установе Одеської області;
- земельну ділянку загальною площею 16 774 кв. м, розташовану у с. Установе Одеської області;
- земельну ділянку загальною площею 12 285 кв. м, розташовану у с. Установе Одеської області.
Водночас майнова декларація за 2022 рік у розділі 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування» не містить жодної інформації про укладені договори дарування.
Кандидат пояснив, що згідно з актуальними Роз’ясненнями НАЗК від 13 листопада 2023 року № 4 щодо фінансової доброчесності застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) (зі змінами та доповненнями) правочини, що не потягли видатків, вказуються у розділі 14 лише тоді, коли їхня вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів. Більшість укладених ним договорів відчуження не досягали цієї суми, тому він не мав обов’язку вносити їх до цього розділу. Єдиним правочином, який підлягав декларуванню, був договір дарування земельної ділянки (275 545 грн), однак він не вказав його у відповідному розділі через неуважність, спричинену стресовими умовами воєнного часу.
Натомість Киян Д.В. зазначає, що в цьому розділі він помилково вказав інший правочин, на підставі якого в нього також вибула із власності земельна ділянка, проте вартість останньої не досягала 50 прожиткових мінімумів. Тобто він повинен був задекларувати лише 1 правочин, що і зробив, але помилився саме з його видом (купівля-продаж замість дарування). Проте, виявивши цю неточність самостійно, 27 серпня 2025 року (задовго до висновку ГРД) він офіційно звернувся до НАЗК через особистий кабінет, щоб надати виправлені дані. Факт вибуття цього майна чітко відображений у розділі 3 «Об’єкти нерухомості».
Відповідно до пункту 19 Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків.
Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінності, якщо, зокрема, але не виключно: ефективно організовує виконання своїх повноважень і є дисциплінованим.
За результатами оцінки вказаної вище обставини Комісія дійшла висновку, що допущене кандидатом порушення при декларуванні не є таким, що несумісне із зайняттям посади судді, однак впливає на оцінку кандидата в бальному еквіваленті за критеріями професійної етики та доброчесності, а саме за показником «сумлінність». Тому Комісія у складі колегії вирішила зменшити загальну суму балів за показником на 15 балів;
4) за період з 2016 до 2025 року кандидат розглянув 186 справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) (керування транспортним засобом у стані сп’яніння). Із загальної кількості зазначених справ 20 було закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення: 263/365/17, 263/529/17, 263/12762/17, 263/12976/17, 263/12758/17, 263/4547/18, 263/5044/18, 263/5051/18, 263/6669/18, 263/12565/18, 263/7906/19, 263/9984/19, 263/13899/19, 263/9602/20, 263/9289/20, 263/9518/20.
Проведений ГРД аналіз матеріалів справ свідчить, що у 16 випадках, що становить близько 8,6 % від загальної кількості розглянутих кандидатом справ за статтею 130 КУпАП, мали місце порушення розумних строків їх розгляду без встановлення об’єктивних та належно підтверджених причин. У зазначених справах затягування розгляду призвело до закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності, що своєю чергою фактично унеможливило притягнення винних осіб до відповідальності за керування транспортними засобами у стані сп’яніння.
Також за період з 2016 до 2025 року кандидат розглянув 287 справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства). Із зазначеної кількості справ 44 провадження закрито у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Аналіз матеріалів цих справ свідчить, що у 27 випадках, що становить 9,4 % від загальної кількості розглянутих справ за статтею 173-2 КУпАП, закриття проваджень відбулося внаслідок порушення кандидатом розумних строків розгляду без наявності об’єктивних або поважних причин;
5) під час аналізу матеріалів суддівського досьє кандидата (сторінки 228–281) встановлено наявність порушень процесуальних строків розгляду судових справ та матеріалів у різні звітні періоди. Зокрема, у 2016 році зафіксовано порушення строків розгляду у 3 справах, у 2017 році – у 73 справах та 7 матеріалах, у 2018 році – у 53 справах та 92 матеріалах, у 2019 році – у 8 справах;
6) кандидат ухвалював рішення в період тимчасової непрацездатності. Так, у період 05–07 квітня 2018 року (ІНФОРМАЦІЯ_1) кандидат ухвалив судові рішення у справах № 263/7316/17 та № 263/16892/17;
7) згідно з майновою декларацією за 2016 рік кандидат 25 липня 2012 року набув у власність автомобіль Nissan Almera Classic 2012 року випуску вартістю 100 000 грн, а також 09 червня 2015 року — автомобіль Toyota Camry 2008 року випуску вартістю 160 000 грн. Задекларований дохід кандидата у вигляді заробітної плати за 2015 рік становив 51 510 грн, а за 2016 рік — 50 458 грн, що об’єктивно не узгоджується з можливістю одночасного фінансування придбання двох транспортних засобів загальною вартістю 260 000 грн та необхідності покриття поточних витрат на проживання. На думку ГРД, вартість придбання кандидатом вказаних автомобілів є значно нижчою за ринкову таких транспортних засобів у відповідному періоді.
На вказані вище обставини кандидат надав пояснення, які Комісія вважає переконливими та не вбачає підстав для зменшення балів за критеріями доброчесності та професійної етики.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, його письмових пояснень та співбесіди з ним, а також за результатами голосування під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що вище 75% (225 балів) максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Киян Д.В. набрав 711,50 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Кияна Дмитра Володимировича вимогам до кандидата на посаду судді.
2. Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Киян Дмитро Володимирович набрав 711,50 бала.
3. Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Кияна Дмитра Володимировича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
