Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Євгена ЯКИМЕНКА,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Якименка Євгена Петровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Якименко Євген Петрович, дата народження – ____________ року, громадянин України.
У 1990 році Якименко Є.П. закінчив Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії МВ № 10501257 від 01 червня 2001 року).
У 1990 році закінчив Харківський юридичний інститут мені Ф.Е. Дзержинського і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом серії УВ № 748377 від 25 червня 1990 року).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Професійну діяльність розпочав у 1990 році на посаді слідчого Кіровського районного відділу внутрішніх справ УВС міста Дніпропетровська.
З квітня 1994 року до січня 1995 року працював на посаді старшого помічника прокурора Дніпропетровської прокуратури по нагляду за дотриманням кримінально-виконавчого законодавства.
З січня 1995 року до березень 1998 року працював на посаді прокурора відділу за дотриманням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю прокуратури Дніпропетровської області.
З серпня 1998 року до вересня 2011 року працював на посадах юрисконсульта та експерта-правознавця в ТОВ «Оптимус», ТОВ «Верітас Лекс», ТОВ Фірма «Верітас», Фірмі правового захисту «Верітас» та виробничій фірмі «С.О.М.».
Якименко Є.П. 14 вересня 1999 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, склав присягу адвоката та відтоді займається адвокатською діяльністю.
З січня 2013 року Якименко Є.П. обраний членом Ради адвокатів Дніпропетровської області.
З березня 2018 року займає посаду секретаря Ради адвокатів Дніпропетровської області.
До органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції, Вищої ради правосуддя Якименко Є.П. не обирався.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Якименко Є.П. як особа, яка відповідає вимогам, встановленим пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Якименка Є.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду в межах Конкурсу. Якименка Є.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Якименка Є.П. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу. Якименка Є.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Якименка Є.П.
На адресу Комісії 06 червня 2025 року надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації. У рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію про кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Якименка Є.П., ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак є такими, що характеризують кандидата та можуть бути використані під час оцінювання.
Комісією у складі Другої палати 20 травня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Якименком Є.П., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення ГРД про надання інформації, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію стосовно кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення) (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Згідно з частиною першою статті 85 Закону та пунктом 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, Якименко Є.П. набрав 144 бали.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Якименко Є.П. набрав 46,8 бала.
За результатами виконання практичного завдання з господарської спеціалізації суду Якименко Є.П. набрав 124 бали.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Якименко Є.П. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до підпункту 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Якименком Є.П. кваліфікаційного іспиту становить 354,8 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Якименку Є.П. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 24 квітня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Стосовно відповідності показникам рішучості та відповідальності Якименко Є.П. зазначив, що досвід роботи в міліції та прокуратурі навчив його працювати понаднормово, самостійно та невідкладно приймати рішення, у тому числі непопулярні. Надалі досвід самостійного прийняття процесуальних рішень допомагав в роботі адвоката.
На прохання членів Комісії під час засідання конкретизувати, які саме непопулярні рішення йому доводилось приймати, Якименко Є.П. пояснив, що враховуючи його службу в органах прокуратури в 90-х роках, йдеться про рішення щодо закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю в діях особи складу кримінального правопорушення. Також Якименко Є.П. наголосив, що всі справи намагався розглядати в межах процесуальних строків, кримінальні справи не поверталися на додаткове досудове розслідування, що свідчить, на його думку, про відповідальне ставлення до роботи.
Іншим прикладом рішучості Якименко Є.П. назвав свою участь у тривалому розгляді справ, пов’язаних із діяльністю підприємств «Техноснаб» та «Дніпротехнологія». У період активної фази роботи проти клієнта одночасно було відкрито декілька господарських справ за позовами різних підприємств у судах різних регіоні країни. Це потребувало від команди юристів швидкого реагування на нові виклики. Якименко Є.П. готував процесуальні документи, перебував у численних відрядженнях, де працював понаднормово, завдяки цьому вдалось захистити права та інтереси клієнта і зберегти майно.
Якименко Є.П. також звернув увагу, що первісну правову допомогу по господарських справах клієнт оплачував, але згодом, після відкриття стосовно директора кримінальних проваджень, фінансування послуг адвоката припинилось. Попри відсутність коштів, Якименко Є.П. продовжував надавати правову допомогу, керуючись прагненням утвердження справедливості та відчуттям відповідальності. Надалі обвинувальний вирок було скасовано Верховним Судом України. Якименко Є.П. переконаний, що зміг зробити більше, ніж передбачено умовами договору з клієнтом.
У засіданні Комісії Якименко Є.П. пояснив, що справи стосувалися рейдерського захоплення вказаних підприємств, а з огляду на те, що їх розгляд відбувався в декількох областях України, йому доводилося оперативно реагувати на процесуальні дії та постійно перебувати у відрядженнях.
В адвокатській практиці здебільшого Якименко Є.П. самостійно приймає рішення, не перекладає відповідальність на інших. Усвідомлення наслідків несвоєчасного виконання вимог закону стимулює та дисциплінує, оскільки порушення адвокатом строків виконання робіт призведе до негативних наслідків для клієнта.
До пояснень Якименко Є.П. долучив копію постанови Вищого господарського суду України від 2008 року, де він представляв інтереси позивача, копію ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 2018 року, де він представляв інтереси особи, яка подала скаргу на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, а також довідку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 1234/1 від 22 квітня 2025 року, відповідно до якої Якименко Є.П. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
На запитання членів Комісії про події сьогодення, які б вказували на відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності за показниками «Рішучість та відповідність», Якименко Є.П. зазначив, що наразі він представляє інтереси сторін у небагатьох господарських справах.
Якименко Є.П. у засіданні Комісії навів приклад справи, у якій він у 2024 році готував клієнту позовну заяву до господарського суду про визнання недійсними рішення зборів садівничого товариства. На сьогодні Якименко Є.П. надає правничу допомогу близько 10 клієнтам. Крім того, він працює в Раді адвокатів Дніпропетровської області, де займається підготовкою адміністративних матеріалів для складання адміністративних протоколів за ненадання відповідей на адвокатські запити.
Водночас кандидат не надав переконливої інформації про його відповідність встановленим показникам, не пояснив, яким чином зазначені факти розкривають його відповідність показникам «рішучість та відповідальність».
Стосовно відповідності показнику «безперервний розвиток» Якименко Є.П. у поясненнях зазначив, що всі 34 роки роботи в сфері права він вдосконалює та поглиблює професійні знання. Так, перші 8 років присвятив роботі в правоохоронних органах. Згодом розпочав новий для себе вид діяльності – адвокатську практику з надання правової допомоги підприємствам, де більшість питань мали іншу спеціалізацію, а саме були пов’язані з господарською діяльністю. Уже через 3 роки після зміни виду діяльності його статті публікували у вагомих виданнях, завдяки здатності мислити аналітично та швидко опанувати нові знання.
Якименко Є.П. зазначив, що з 2002 року в газеті «Адвокат Бухгалтера», в Інформаційно-правовій системі «ЛІГА: ЗАКОН», на офіційному сайті Ради адвокатів Дніпропетровської області розміщено близько 50 його статей із різних правових питань. Їх написання потребувало вивчення нормативно-правових актів, судової практики, аналітичної роботи – проведення наукового дослідження з певного питання.
З 2008 до 2011 року брав участь у розгляді справ у складі третейських суддів Постійно діючого третейського суду при корпорації «Верітас». Це вимагало опанування нових знань та навичок для об’єктивного та неупередженого розгляду справ.
Окрім того, Якименко Є.П. зазначив, що систематично проходить навчання для підвищення кваліфікації, вивчає судову практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини з актуальних питань. Сформував декілька заяв до Європейського суду з прав людини, дві було задоволено судом на користь заявника. Під час підготовки заяв вивчав міжнародні нормативно-правові акти та регламент подання заяв – нову для себе сферу права, враховуючи, що напрям не є його безпосередньою спеціалізацією.
Сьогодні Якименко Є.П. розглядає вивчення філософії як один із напрямів розвитку задля розширення погляду на ситуацію. Також цікавиться дослідженнями правової регламентації питань етичного вибору штучного інтелекту.
Для підтвердження відповідності критерію особистої компетентності за показником «Безперервний розвиток» надав копію публікації «Власникам та орендодавцям присвячується» у газеті «Адвокат Бухгалтера» (березень, 2002 рік), копію сертифіката підвищення кваліфікації адвокатів за 2013 рік, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.
Водночас кандидат не навів будь-яких інших фактів відповідності показнику «Безперервний розвиток». Комісія звернула увагу, що публікація, на яку посилається кандидат, опублікована у 2002 році, що не може свідчити про його безперервний розвиток.
Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям особистої компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію особистої компетентності та її показників визначено таким чином: особиста компетентність – 50 балів, з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів.
Комісія відзначає, що Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії 29 лютого 2024 року № 72/зп-24), а також Положення ґрунтуються на принципі особистої відповідальності кандидата за подання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність встановленим критеріям.
Цей обов’язок охоплює не лише надання Комісії загальних біографічних чи майнових даних, але й відомостей, які мають значення для оцінки особистої компетентності.
Таким чином, при оцінці особистої компетентності важлива роль належить активній участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція та/або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Не менш важлива роль у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити, наскільки кандидат демонструє здатність до самостійного прийняття рішень у складних обставинах, готовність нести персональну відповідальність за наслідки своєї професійної діяльності, а також рівень його усвідомлення потреби в постійному вдосконаленні знань, навичок і професійних якостей.
Особливо важливою є здатність кандидата детально та переконливо пояснити твердження, викладені в мотиваційному листі, а також надати чіткі й узгоджені пояснення щодо наданих ним відомостей, що підтверджують відповідність показникам особистої компетентності.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання особистої компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонстрував належного рівня відповідності показникам рішучості та відповідальності; безперервного розвитку.
Таким чином, критерій особистої компетентності індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (17, 17, 16, 17, 17), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17; безперервний розвиток (15, 17, 16, 17, 15), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 16; загальний бал за критерій – 33.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 33 бали із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Пунктом 5.5 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критерію соціальної компетентності, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за критерій за результатами його оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Вагу критерію соціальної компетентності та його показників визначено таким чином: соціальна компетентність – 50 балів, з яких: ефективна комунікація 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
Як і у випадку з особистою компетентністю, при оцінці відповідності кандидата критерію соціальної компетентності саме на кандидата покладається обов’язок надання повної, достовірної та переконливої інформації про його відповідність цьому критерію. Цей обов’язок охоплює не лише загальні біографічні чи майнові дані, а й ті відомості, які мають значення для оцінки соціальної компетентності.
Таким чином, оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердженні власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Для оцінки критерію соціальної компетентності не менш важлива роль, як і у випадку з особистою компетенцією, у формуванні стійкого уявлення члена Комісії про рівень відповідності кандидата на посаду судді цьому критерію відводиться співбесіді. Саме під час співбесіди члени Комісії мають можливість безпосередньо оцінити здатність кандидата до відкритого діалогу, сприйняття критичних запитань без агресії чи захисних реакцій, готовність визнавати помилки, а також загальну здатність до ефективної взаємодії з іншими особами в умовах підвищеного психологічного навантаження. Виявлені під час співбесіди риси можуть свідчити про обмежений рівень соціальної компетентності.
Важливою ознакою сформованої соціальної компетентності є також здатність кандидата чітко й аргументовано пояснити твердження мотиваційного листа, а також надати змістовні, логічно узгоджені відповіді щодо відомостей, поданих на підтвердження відповідності цьому критерію. Така здатність свідчить про рівень відкритості, здатність до самоспостереження, уміння адаптуватися до комунікативного контексту та працювати у взаємодії з іншими, що є ключовими елементами соціальної компетентності судді.
Саме співбесіда формує остаточну оцінку кандидата на посаду судді. У зв’язку із цим Комісія підкреслює, що оцінювання соціальної компетентності має індивідуальний характер і здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки.
У письмових поясненнях, надісланих до Комісії 25 квітня 2025 року, зокрема в розділі 2.1 щодо відповідності критерію соціальної компетентності за показником ефективна комунікація, Якименко Є.П. зазначив, що його комунікативні навички забезпечують ефективну роботу у сфері права. Як адвокат та помічник прокурора Якименко Є.П. брав участь у близько 400 судових засіданнях, де здобув досвід публічних виступів, вміння стисло та змістовно формулювати думки та доносити їх до учасників процесу.
Якименко Є.П. у поясненнях також вказав, що в адвокатській практиці має клієнтів із різних соціальних груп, ефективне спілкування з якими потребує розуміння їхнього культурного контексту та підбір відповідних до співрозмовника слів.
З 2013 року Якименка Є.П. обрано членом Ради адвокатів Дніпропетровської області. У цій сфері професійної діяльності, крім тісної співпраці з колегами, він понад десять років керував стажуванням осіб, які виявили бажання здобути свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Допомагав закріпити на практиці їхні знання, уміння та навички. Системна практика наставництва вимагає не лише чіткості у викладенні думок, а й емпатії, здатності чути та відповідати на запити молодих колег, адаптації форми спілкування до їхнього світогляду та світосприйняття.
Іншим важливим аспектом роботи в Раді адвокатів є участь у семінарах, конференціях та вебінарах, на яких Якименко Є.П. виступав із доповідями для молодих адвокатів.
Стосовно критерію соціальної компетентності – ефективна взаємодія, Якименко Є.П. повідомив, що 25 років працює адвокатом в одній і тій же команді, це, на його думку, вимагає вміння вибудовувати довготривалі стосунки та комфортне середовище для спільної праці. За цей час навчився ефективно спілкуватися та взаємодіяти з колегами, спільно вирішувати юридичні завдання, практикувати командні брейншторми, застосовувати різні підходи для розв’язання проблеми. Багаторічний досвід спільних обговорень стратегій захисту навчив Якименка Є.П. чути колег, аргументувати позицію, виправляти помилки, виокремлювати важливе від другорядного, зменшувати конфлікти та рівень напруги. Важливим аспектом роботи в команді є готовність за потреби підтримати колег, зазвичай це вимагає роботи понаднормово.
Крім того, Якименко Є.П. зазначив, що постійно бере участь у роботі органів адвокатського самоврядування. Так, у 2013 та 2019 роках на конференціях адвокатів Дніпропетровської області його було обрано до складу Ради адвокатів Дніпропетровської області, наразі він виконує обов’язки її секретаря. Крім того, як член Ради адвокатів неодноразово брав участь у розгляді питань щодо врегулювання конфліктів між адвокатами.
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Якименко Є.П. продемонстрував достатній рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 9, 10, 9, 10) середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,666666667; ефективна взаємодія (10, 10, 9, 9, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,666666667; стійкість мотивації (9, 10, 9, 9, 9) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9; емоційна стійкість (9, 10, 10, 9, 10) – середній бал розраховано згідно з пунктом 5.7 Положення і становить 9,666666667; загальний бал за критерій – 38.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Якименка Є.П. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Якименко Є.П. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
Відповідно до матеріалів досьє кандидата на посаду судді Якименка Є.П. 08 жовтня 2023 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а саме порушення правил паркування. У квітні 2024 року було відкрито виконавче провадження про стягнення штрафу за порушення правил дорожнього руху.
Відповідно до анкети кандидата на посаду судді у розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» у пунктах 14.1 «Надайте інформацію про всі випадки притягнення Вас до будь-якого виду юридичної відповідальності за останні 5 років» та 14.2 на запитання «Чи здійснювалось стосовно Вас виконавче провадження» Якименком Є.П. зазначено, що така інформація відсутня.
Крім того, у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік у пункті 28 на твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» Якименко Є.П. проставив позначу «Підтверджую».
Якименко Є.П. у своїх поясненнях підтвердив факт порушення ним правил дорожнього руху 08 жовтня 2023 року. Зазначив, що на наступний день сплатив штраф через термінал (бокс) готівковими коштами, але, як згодом було встановлено, допустив помилку в призначенні платежу. Через технічну помилку інформація про платіж не відобразилася в Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, а матеріали були передані до державної виконавчої служби. Після звернення до вказаної Інспекції технічну помилку щодо сплати штрафу було виявлено та усунено, а виконавче провадження закрито.
Стосовно не відображення таких відомостей в анкеті кандидата на посаду судді зазначив, що про притягнення до адміністративної відповідальності не вказав помилково, про наявність виконавчого провадження дізнався у 2024 році, а анкету заповнював у грудні 2023 року.
Стосовно проставлення в декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік у пункті 28 «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» позначки «Підтверджую» пояснив, що відбулася помилка та умислу приховати таку інформацію не мав.
Комісія критично оцінює пояснення Якименка Є.П. з огляду на те, що задеклароване ним твердження «Мною не вчинялися діяння, що мали наслідком притягнення мене до юридичної відповідальності» (пункт 28) не відповідає критеріям достовірності та об’єктивності, адже, незважаючи на наявність у 2023 році адміністративного стягнення, Якименко Є.П. у декларації доброчесності кандидата на посаду судді за 2023 рік підтвердив зазначене твердження, обравши відповідь «Підтверджую».
Також Комісія критично оцінює пояснення кандидата, враховуючи, що в розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» анкети кандидата на посаду судді Якименко Є.П. у підпункті 14.1 на вимогу зазначити інформацію про всі випадки притягнення до будь-якого виду відповідальності за останні п’ять років вказав про відсутність такої інформації.
Водночас Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
Згідно з Показниками кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи викладене, Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.
Комісією також встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік Якименко Є.П. відобразив заробітну плату дружини в розмірі 38 400 грн, водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків заробітна плата його дружини за 2017 рік становить 51 900 грн. Крім того, у графі «Джерело доходу» Якименком Є.П. зазначено свою дружину.
Якименко Є.П. пояснив, що заробітну плату дружини за 2017 рік зазначав з її слів. Наразі дружина намагалася зв’язатися із своїм роботодавцем, у якого працювала на той час, щоб зрозуміти розбіжності в заробітній платі за 2017 рік. Оскільки роботодавець перебуває за межами України, це питання не вдалося з’ясувати.
Також зазначив, що у 2017 році він вперше подавав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тому в графі «Джерело доходу» помилково зазначив того, хто отримував дохід.
Аналогічні порушення щодо зазначення джерела доходу містяться і в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік.
Крім того, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік Якименко Є.П. зазначив дохід дружини від надання майна в оренду в розмірі 13 723 грн. Водночас відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків такий дохід становить 16 890 грн.
Якименко Є.П. пояснив, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік зазначив кошти, які фактично були сплачені дружині. Відомості про прибуток вносить орендар, його мотиви та логіка Якименку Є.П. не відомі. Втім, якщо порівняти довідки за 2017 рік та 2018 рік і відомості в деклараціях, загальна сума орендних платежів за два роки – ідентична, цей розмір орендної плати відповідає договору оренди.
Комісія критично оцінює вказані пояснення Якименка Є.П. та переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для визнання кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
Згідно з Показниками кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Таким чином, ураховуючи наявність декілька менш суттєвих порушень за показником чесність, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Комісією також встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, у вересні 2024 року Якименку В.П. було нараховано дохід від ТОВ «ЗЕЛМОТОР» у розмірі 549890 грн (ознака доходу 153 – сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам).
Водночас, згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік така інформація відсутня.
У своїх письмових поясненнях Якименко Є.П. зазначив, що на початку 2020 року до нього звернувся племінник, одноосібний власник та директор ТОВ «ЗЕЛМОТОР», з проханням позичити кошти для його підприємства. За пів року Якименко Є.П. акумулював та надав у позику необхідну суму і вони підписали договір безвідсоткової позики з ТОВ «ЗЕЛМОТОР».
У вересні 2024 року Якименко Є.П. отримав повернення позики згідно з договором від 26 травня 2020 року на суму 249 950 грн та договором від 09 червня 2020 року на суму 299 940 грн.
Стосовно невідображення вказаних грошових активів у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік зазначив, що згідно з Податковим кодексом України основну суму поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, або основну суму поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку, не включають до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку.
Комісія критично оцінює такі пояснення Якименка Є.П. з огляду на таке.
Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (абзац восьмий підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про наявні в суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та кошти, які не сплачені третіми особами і строк сплати яких настав відповідно до умов правочину або рішення суду) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (у редакції від 26 грудня 2024 року) відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та не повернуті їм у звітному періоді, а також неповернуті суми депозиту слід вказувати в розділі 12 «Грошові активи» декларації (у разі перевищення порогу декларування в цьому розділі).
Відомості про кошти, надані суб’єктом декларування / членом його сім’ї як поворотна фінансова допомога та повернуті їм у звітному періоді, а також повернуті суми депозиту підлягають відображенню в розділі 12 «Грошові активи» декларації за загальними правилами декларування об’єктів у цьому розділі (тобто за умови наявності цих коштів станом на кінець звітного періоду та в разі перевищення порогу декларування в цьому розділі). У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомості про такі кошти (тіло депозиту, розмір фінансової допомоги) не зазначаються. Водночас доходом є відсотки за депозитом.
Згідно з пунктом 18 розділу ІІІ Показників чесність – це правдивість, принциповість, щирість судді (кандидата на посаду судді) у професійній діяльності та особистому житті. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи надані пояснення, Комісія вважає, що Якименком Є.П. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік вказано недостовірні, у тому числі неповні, відомості, водночас зазначені дії Якименка Є.П. є наслідком необережності та не містять ознак недоброчесної поведінки чи умисного порушення.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних, у тому числі неповних, відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
З огляду на викладене Комісія у складі Другої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладені в рішенні ГРД, та враховано пояснення Якименка Є.П. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про порушення кандидатом критеріїв професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Якименко Є.П. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Якименко Є.П. набрав 680,8 бала.
Водночас відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено Комісією у 33 бали, що становить менше 75 відсотків від суми максимально можливого бала за критерій, що є підставою для визнання Якименка Є.П. таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Якименко Євген Петрович набрав 680,8 бала.
2. Визнати Якименка Євгена Петровича таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
