Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Другої палати:
головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА, Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач), Надії КОБЕЦЬКОЇ, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Галини ШЕВЧУК,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Костянтина ТКАЧЕНКА,
представника Громадської ради доброчесності Ганни ЛИСКО,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Ткаченка Костянтина Валерійовича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Ткаченко Костянтин Валерійович, дата народження – __ _______ ____ року, громадянин України.
У 2004 році Ткаченко К.В. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 24015475 від 30 червня 2004 року).
Науковий ступінь та вчене звання відсутні.
Професійну діяльність розпочав у 2004 році на посаді помічника прокурора, надалі працював юристом у ТОВ «Інвесткапітал», юристом, старшим юрисконсультом у ТОВ ЮФ «Статус», заступником директора Департаменту корпоративного управління та Департаменту корпоративних прав держави Фонду державного майна України, головного юрисконсульта дирекції з юридичного забезпечення ПАТ «Укрнафта». Також здійснював підприємницьку діяльність у 2004 –2020 роках та з 2022 року і дотепер.
У період з 11 вересня 2012 року до 03 лютого 2021 року Ткаченко К.В. був співзасновником адвокатського об’єднання «БКТ ПАРТНЕРС», в якому став керуючим партнером.
Ткаченко К.В. 31 травня 2007 року отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, склав присягу адвоката та займається адвокатською діяльністю.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Ткаченко К.В. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 3 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше сім років.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 147/ас-24 Ткаченка К.В. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 335/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду в межах Конкурсу. Ткаченка К.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 18/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Ткаченка К.В. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного господарського суду.
Рішенням Комісії від 19 березня 2025 року № 56/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу. Ткаченка К.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Цим же рішенням ухвалено здійснити повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних господарських судів у межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 20 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 цього Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 16/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Ткаченка К.В.
На адресу Комісії 11 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Ткаченка К.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 10 липня 2025 року.
Комісією у складі Другої палати 17 липня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Ткаченком К.В., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі – Положення), затвердженого рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25, передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 вказаного Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного господарського суду, Ткаченко К.В набрав 142 бали.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Ткаченко К.В. набрав 53 бали.
За результатами виконання практичного завдання з господарської спеціалізації суду Ткаченко К.В. набрав 132,5 бала.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами), затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24, визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим Положенням, вводяться в дію з 30 грудня 2024 року, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Ткаченко К.В. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Ткаченком К.В. кваліфікаційного іспиту становить 367,5 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Ткаченку К.В. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 28 квітня 2025 року надійшли пояснення кандидата.
Надані письмові пояснення кандидата та його відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді були індивідуально оцінені членами Комісії за такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (19, 20, 19, 19, 19, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 19,25; безперервний розвиток (18, 19, 19, 18, 18, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 18,5; загальний бал за критерій – 37,75.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 37,75 балів із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та його відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що Ткаченко К.В. продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії за такими балами: за показниками ефективна комунікація (9, 10, 10, 9, 9,10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; ефективна взаємодія (10, 10, 9, 9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,5; стійкість мотивації (9, 10, 9, 9, 9, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 9,25; емоційна стійкість (10, 10, 10, 9, 10, 11), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; загальний бал за критерій – 38,25.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 38,25 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
На цьому етапі ураховуються ознаки, що створюють ймовірність відхилення від очікуваних стандартів, навіть якщо фактичні дані не є повними чи остаточними. На переконання Комісії, такий підхід відповідає принципу превентивності, дозволяє фокусувати увагу на потенційно проблемних випадках і є прийнятним для ухвалення рішень у межах конкурсної процедури з мінімальними негативними наслідками для кандидата. Водночас з метою обмеження дискреції Комісії сума балів є фіксованою, а застосування такого зниження потребує окремого голосування під час закритого обговорення.
Таким чином, поєднання оцінки ризику як попереднього фільтру та обґрунтованого сумніву як фінального критерію дозволяє забезпечити баланс між ефективністю процедури та захистом прав і репутації кандидатів.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
На адресу Комісії 11 липня 2025 року надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Ткаченка К.В. критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 10 липня 2025 року.
Мотивуючи свій висновок, ГРД, зокрема, вказує на таке:
- Суддя (кандидат на посаду судді) пов’язаний з політичними партійними силами і простежується вплив цього зв’язку на його кар’єру і (або) діяльність судді, що сприймається як політична залежність.
Зокрема, кандидат супроводжував особистий позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Про цей факт свідчать справи №№ 757/54512/17-ц, 757/53518/17-ц (позови ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват-Банк» та Національного банку України), а також №№ 757/4402/16-ц, 757/4395/16-ц, 757/44088-15-ц (позови ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України щодо захисту честі й гідності).
Кандидат пояснив, що не здійснював постійного представництва інтересів згаданих осіб, а співпраця обмежувалася кількома справами неполітичного характеру, до участі в яких його залучали їх постійні адвокати як гарного фахівця у відповідних спірних питаннях для підсилення юридичної команди в конкретних спорах. Останні процесуальні дії вчинялися ним у цих спорах ще в 2017 році, після чого представництво зазначених осіб не здійснював.
Ткаченко К.В. наголошує, що залучення його до справ такого рівня є свідченням його високого професіоналізму, визнання серед колег, дотримання ним етичних норм та ознакою гарної ділової репутації в професійних колах.
Крім того, зазначив, що йому є незрозумілим, чому ГРД судове представництво ототожнює з політичною залежністю.
Визначаючись щодо зазначених обставин, Комісією враховано таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Частино другою статті 5 цього Закону передбачено, що держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.
Ураховуючи наведене, Комісія робить висновок про непідтвердження факту зв’язків кандидата з політичними силами та його політичної залежності.
- Суддя (кандидат на посаду судді) допускав іншу схожу поведінку, яка свідчить про недотримання ним принципу чесності та непідкупності.
ГРД зазначає, що у грудні 2023 року політичний експерт ОСОБА_3 оприлюднив на своїй сторінці у Facebook допис про можливі корупційні схеми між видобувною компанією «Укрнафтобуріння» та ПАТ «Укрнафта». У цьому розслідуванні фігурують кандидат та його дружина.
Кандидат пояснив, що у висновку ГРД жодним чином не обґрунтовано факт наявності корупційних схем між «Укрнафта» та «Укрнафтобуріння». Також відсутні будь-які розслідування стосовно кандидата та його дружини.
Комісія вважає такі пояснення прийнятними, оскільки такі факти ніяким чином не підтверджено.
- Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно допустив значні розбіжності у відомостях у майнових деклараціях.
ГРД зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік дружина кандидата зазначила дві земельні ділянки загальною площею 1200 кв.м кожна, датами набуття права власності є 14 березня 2009 року та 27 січня 2010 року.
Надалі кандидат щороку зазначав, що дата набуття права власності на обидві ділянки збігається, а саме 14 березня 2009 року, однак відповідно до інформації Національного антикорупційного бюро України, державна реєстрація цих земельних ділянок відбулася у 2016 році, хоча договір купівлі-продажу датований 14 березня 2009 року.
Кандидат пояснив, що зазначені земельні ділянки набувались у власність дружиною за договорами купівлі-продажу від 14 березня 2009 року (про що зазначено в державних актах на право власності на земельні ділянки).
Визначаючись щодо зазначених обставин, Комісією враховано таке.
Відповідно до частин третьої статті 334 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 14 березня 2009 року) право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Ураховуючи наведене, Комісія робить висновок, що кандидатом правильно зазначено дату набуття земельної ділянки у власність його дружиною.
- Суддя (кандидат на посаду судді) безпідставно не задекларував майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, або занизив і (або) завищив обсяг і (або) вартість майна, або безпідставно не подав інформацію для декларування членом сім’ї, або здійснив ці дії з порушенням встановлених законодавством строків.
ГРД зазначає, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік дружина кандидата зазначила, що кандидат володіє автомобілем Toyota Corolla 2006 року випуску, однак у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік (кандидата на посаду) кандидат не зазначив інформацію про зазначений автомобіль та не відображає дохід від відчуження цього транспортного засобу.
Кандидат пояснив, що продажем транспортного засобу почав активно займатися в 2016 році, а тому на момент заповнення декларації за 2017 рік був впевнений, що і відчуження відбулося у грудні 2016 року. При заповненні декларації не зазначено вказаний дохід, оскільки не збереглися документи, пов’язані з продажем автомобіля за відсутності такої потреби.
Комісія критично оцінює вказані пояснення кандидата Ткаченка К.В. з огляду на таке.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.
Відповідно до роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно засобів фінансового контролю, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року № 3 доходи декларуються незалежно від їх розміру. Винятком є доходи у вигляді подарунків. Подарунки у формі грошових коштів зазначаються в декларації, якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) сукупно протягом року, перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року. Подарунок у формі, іншій ніж грошові кошти (наприклад, рухоме майно, транспортні засоби, нерухомість тощо), зазначається, якщо вартість одного подарунку перевищує 5 ПМ, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Показників суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику чесність, якщо, зокрема, але не виключно надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних з’язків судді декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи наведене, члени Комісії в складі Другої палати шляхом окремого голосування одноголосно вирішили знизити на 15 балів загальний бал за критеріями доброчесності і професійної етики на підставі обґрунтованого сумніву в дотриманні кандидатом вимог показника чесність.
Комісією встановлено, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік в розділі 16 «Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах» кандидатом зазначено, що у нього відсутні об’єкти для такого декларування. Однак у цей період кандидат був членом недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України».
Кандидат пояснив, що не зазначив у відповідному розділі відомостей про участь у Національній асоціації адвокатів України, оскільки вважав, що інформацію у цьому розділі слід заповнювати в разі, якщо йдеться про участь в організації, яка залежить від волі та активних дій особи, а також за наявності одночасно другої умови – участь в органах такої організації.
Крім того, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік Ткаченком К.В. зазначено дохід, отриманий його дружиною від АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», у сумі 951 869 грн. Проте, за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, про джерела та суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, отриманий дохід дружини від зазначеного підприємства становить 1 039 727 грн (ознака доходу 101 – заробітна плата).
Кандидат пояснив, що сума доходу в розмірі 951 869 грн є результатом арифметичної помилки при складанні сум заробітної плати за кожен місяць, також визнано факт розбіжності в доходах на суму 87 858 грн, що відповідає сумі заробітної плати дружини, отриманої в березні 2022 року.
Також встановлено, що 02 лютого 2016 року кандидата було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення), однак у декларації доброчесності кандидата на посаду судді, яка подавалася вперше (13 вересня 2018 року) у пункті 22 кандидатом підтверджено, що ним не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення до відповідальності.
Ткаченко К.В. пояснив, що при заповненні декларації виходив з буквального тлумачення цього пункту, яке вказує на необхідність поставити позначку «не підтверджую» у разі, коли мали місце вчинки, щодо яких:
- притягнення до відповідальності ще не відбулося;
- відсутні підстави для звільнення від відповідальності.
Комісія, урахувавши вказані пояснення кандидата Ткаченка К.В., вважає, що вказані порушення були наслідком неуважності та несуть характер декількох менш суттєвих порушень за показником чесність.
Комісія вважає, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
Таким чином, ураховуючи наявність декілька менш суттєвих порушень за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником чесність.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 270 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що Ткаченко К.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Ткаченко К.В. набрав 713,5 бала.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного господарського суду Ткаченка К.В. здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
- Визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду Ткаченко Костянтин Валерійович набрав 713,5 бала.
- Питання про підтвердження здатності Ткаченка Костянтина Валерійовича здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Олексій ОМЕЛЬЯН
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Галина ШЕВЧУК
