Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Адамова Асена Семеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі Першої палати:

головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,

членів Комісії: Романа КИДИСЮКА, Олега КОЛІУША, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА (доповідач),

за участі:

кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Асена АДАМОВА,

представника Громадської ради доброчесності Олега ЯКИМ’ЯКА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Адамова Асена Семеновича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами),

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання кандидата.

1. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
2. До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Адамов Асен Семенович як особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.

Указом Президента України від 17 січня 2014 року № 13/2014 Адамова А.С. призначено на посаду судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області строком на п’ять років; Указом Президента України від 12 грудня 2007 року № 899/2019 – призначено на посаду судді цього суду.

3. Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 84/ас-24 Адамова А.С. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі як такого, що в порядку та строки, визначені Комісією, подав всі необхідні документи та на день подання цих документів відповідає встановленим статтею 28 Закону вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
4. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду в межах Конкурсу. Визначено, що Адамов А.С. за результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 150 балів та допущений до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
5. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Встановлено, що Адамов А.С. за результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту набрав 59,6 бала та допущений до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду.
6. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 затверджено декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту  та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу. Визначено, що Адамов А.С. за виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду отримав 132,5 бали; загальний результат першого етапу кваліфікаційного оцінювання – 342,1 бала; допущено Адамова А.С. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Відповідно до цього рішення здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах Конкурсу.

7. Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 13 березня 2025 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Сидоровича Р.М.
8. Пунктом 3 частини четвертої статті 79³ Закону передбачено, що у межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 17/ас-25 встановлено результати спеціальної перевірки стосовно кандидата Адамова А.С.

9. На адресу Комісії 16 липня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді Адамова А.С. критеріям доброчесності та професійної етики.
10. Комісією у складі Першої палати 16 липня та 25 липня 2025 року проведено співбесіду із кандидатом Адамовим А.С., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні та письмові пояснення кандидата на посаду судді, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

11. В основу висновку ГРД, затвердженого 15 червня 2025 року, покладено такі аргументи.
12. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «чесність».
    1. Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – майнова декларація), за 2023–2024 роки донька кандидата орендувала житлові будинки в місті Одесі. Водночас, Адамовим А.С. не задекларовано площу та вартість будинку, який орендувала його донька з 01 січня 2023 року, а також вартість будинку площею 332,6 м², який вона орендувала з 01 червня 2024 року. Жодних доходів донька кандидата, відповідно до поданих ним декларацій, не мала. У зв’язку з цим вартість оренди та джерела походження коштів для її оплати потребують пояснень Адамова А.С.
    2. Дружина (на той час) кандидата 10 грудня 2003 року набула у власність дві квартири в місті Одесі: площею 52,9 м² вартістю 7 357 грн та площею 18,4 м² вартістю 2 558 грн. Зазначена вартість вочевидь є в десятки разів нижчою за ринкові ціни.
    3. Дружина (на той час) Адамова А.С. 24 квітня 2018 року отримала у дар квартиру в місті Одесі площею 48 м² вартістю 378 242 грн (еквівалент 14 500 дол США за курсом на дату набуття), або приблизно 300 дол США за один квадратний метр, що суттєво дешевшим за середні ринкові ціни на нерухомість в Одесі, які на той час становили близько 690 дол США за один квадратний метр.
    4. Дружина (на той час) кандидата 16 липня 2021 року набула майнові права на об’єкт незавершеного будівництва – квартиру в місті Одесі площею 46,06 м². У майновій декларації за 2021 рік у розділі 13 «Фінансові зобов’язання» Адамов А.С. вказав фінансове зобов’язання перед товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест» в розмірі 11 964 дол США, що, на думку ГРД, є значно нижчим за ринкові ціні на інвестування подібних об’єктів.
    5. Адамов А.С. 08 квітня 2021 року набув у власність автомобіль марки «AUDI» моделі «А3» 2014 року випуску вартістю 156 286 грн (еквівалент 5 600 дол США за курсом на момент придбання). ГРД висловила сумнів щодо вартості автомобіля, оскільки станом на сьогодні аналогічні машини коштують в середньому 13–14 тис. дол США.
13. Кандидат не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показником «неупередженість».
14. Адамов А.С. фігурує в низці публікацій, а також у судових справах, пов’язаних із так званим «поромом «Кислицький». ГРД у зв’язку з цим зауважила, що суть цієї справи, роль кандидата в ній та причини згадок про нього у вказаних публікаціях потребують пояснень Адамова А.С.
15. Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснення з боку кандидата.
16. Згідно з даними суддівського досьє сестра Адамова А.С. 21 серпня та 25 серпня 2015 року подорожувала авіарейсами, які прибували або відбували з аеропорту «Домодєдово». Водночас, у пункті 18 декларації доброчесності судді за 2022 рік Адамов А.С. вказав, що йому невідомо, чи відвідували члени його сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України.
17. Відповідно до інформації, що міститься у суддівському досьє, кандидат неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Так, у 2015 році щодо Адамова А.С. було складено постанову внаслідок порушення статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), у 2018 році – за порушення статті 124 КУпАП, у 2021 році – за порушення статті 122 КУпАП, а у 2023 році – чотири рази за порушення статті 122 КУпАП.
18. Адамов А.С як член Ради суддів України підтримав заяву, що засуджувала ініціативу щодо публікації відомостей про помічників суддів, яку реалізував «Автомайдан». Зокрема, це підтверджується репостом кандидата відповідної заяви у соціальній мережі «Фейсбук», де відображено його голос «за».

3. Джерела права та їх застосування.

19. Згідно з частиною першою статті 79 Закону конкурс на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу.
20. Частиною третьою статті 79 Закону передбачено, що для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення про його оголошення, розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті і вебпорталі судової влади та публікує її у визначених нею друкованих засобах масової інформації не пізніш як за місяць до дня проведення конкурсу.
21.  Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами).
22. Пунктом 57¹ розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» від 09 грудня 2023 року № 3511-ІХ.
23. Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, передбаченого цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ.
24. Пунктом 2 частини першої статті 79² Закону встановлено, що Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79³ цього Закону.
25. Відповідно до вимог частини другої статті 79³ Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
26. Частиною четвертою статті 79³ Закону визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України:
    1. На підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє. Відповідність особи критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики встановлюється Комісією під час проведення її кваліфікаційного оцінювання як кандидата на посаду судді.
    2. Проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду.
    3. Проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75  Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
    4. За результатами кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді апеляційного суду ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності таких кандидатів здійснювати правосуддя у відповідному суді та визначає рейтинг для участі в конкурсі кандидатів, які підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді.
27. Частиною п’ятою статті 79³ Закону встановлено, що особа, яка успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному апеляційному суді, але за результатами конкурсу не стала переможцем, може використати результати кваліфікаційного іспиту, складеного в межах такого оцінювання, під час наступного конкурсу на вакантну посаду судді апеляційного суду відповідної спеціалізації, оголошеного протягом двох років з дня складення іспиту.
28. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
29. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

30. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
31. З метою проведення кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді у межах конкурсів за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 30 квітня 2025 року № 99/зп-25) (далі – Положення).
32. Розділом 2 Положення встановлено, що відповідність кандидата на посаду судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1. Відповідність кандидата критерію професійної компетентності  оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту та визначається за показниками: рівень когнітивних здібностей, рівень знань історії української державності, рівень загальних знань у сфері права, рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня, здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
    2. Відповідність кандидата критерію особистої компетентності згідно з пунктом 2.4 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: рішучість та відповідальність, безперервний розвиток.
    3. Відповідність кандидата критерію соціальної компетентності згідно з пунктом 2.8 Положення оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди та визначається за показниками: ефективна комунікація, ефективна взаємодія, стійкість мотивації, емоційна стійкість.
    4. Відповідність кандидата критеріям доброчесності та професійної етики згідно з пунктом 2.13 Положення визначається за показниками: незалежність, чесність, неупередженість, сумлінність, непідкупність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в досьє, і співбесіди.
33. Згідно з вимогами частини третьої статті 85 Закону для встановлення показників відповідності кандидата критеріям кваліфікаційного оцінювання можуть застосовуватись інші засоби. Перелік таких засобів наведено в розділі 4 Положення.
34. Оцінка відповідності судді (кандидата на посаду судді) показникам критеріїв особистої та соціальної компетентності, доброчесності та професійної етики здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням із застосуванням засобів їх встановлення.
35. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією також враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24.
36. Пунктом 5.5 розділу 5 Положення визначено, що кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям соціальної та особистої компетентності у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
37. Згідно з пунктом 5.6 розділу 5 Положення відповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання оцінюється так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 400 балів (підпункт 5.6.1.1), з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів; особиста компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.2), з яких: рішучість та відповідальність – 25 балів; безперервний розвиток – 25 балів; соціальна компетентність – 50 балів (підпункт 5.6.1.3), з яких: ефективна комунікація – 12,5 бала; ефективна взаємодія – 12,5 бала; стійкість мотивації – 12,5 бала; емоційна стійкість – 12,5 бала.
38. Відповідно до пункту 62 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону після введення в дію положень цього Закону щодо анонімного тестування з історії української державності таке тестування не проводиться в межах кваліфікаційного іспиту, зокрема, під час конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
39. Пунктом 8.2 розділу 8 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що в разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
40. Згідно з вимогами пункту 5.7 розділу 5 Положення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та проходить в засіданні Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії. Обговорення відбувається шляхом опитування кандидата на посаду судді доповідачем і членами Комісії та надання кандидатом відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов’язково обговорюються дані щодо відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності.
41. Представники ГРД беруть участь у співбесіді в порядку, встановленому Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами).
42. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє кандидата на посаду судді на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики.
43. Відповідно до пункту 5.8 розділу 5 Положення максимально можливий бал за критеріями доброчесності та професійної етики становить 300 балів.
44. Комісія керується презумпцією, згідно з якою кандидат на посаду судді відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, але ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді.
45. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

46. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності або наявності обґрунтованого сумніву в його відповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення. Такий кандидат на посаду судді припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
47. Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо.
48. Кількість балів за результатами оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм.
49. Кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225.
50. Відповідно до вимог частини першої статті 88 Закону за результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
51. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
52. Рішення Комісії про непідтвердження здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої його участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді.
53. Результати кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді, який підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, використовуються для визначення рейтингу учасників конкурсу на зайняття вакантної посади судді.

4. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.

54. Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
55. Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових / понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
56. Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
57. Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
58. Комісією 11 квітня 2025 року надіслано запит Адамову А.С. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої компетентності.

Кандидатом 22 квітня 2025 року надіслано до Комісії запитувані пояснення.

59. Так, щодо відповідності критеріям рішучості та відповідальності Адамов А.С. зазначив, що вживає заходів для виконання професійних обов’язків відповідально, швидко, якісно та рішуче. Кандидат намагається не допускати відкладень розгляду справ та вчасно приймати рішення, навіть якщо вони є складними та непопулярними. Як приклад Адамов А.С. зазначив справу № 500/6108/16-а за адміністративним позовом особи до Матроської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень.
60. Кандидат вживає всіх зусиль для вчасного прийняття рішень. Працюючи зокрема як слідчий суддя, Адамов А.С. за необхідності проводить судові засідання після закінчення робочого дня та у вихідні.
61. Розгляд цивільних та адміністративних прав доводиться поєднувати з повноваженнями слідчого судді, терміново розглядаючи матеріали, що надходять в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Однак Адамов А.С. не допускає відкладення раніше призначених справ з цих підстав.
62. У письмових поясненнях кандидат вказав, що має відносно невелику кількість справ, що розглядалися з порушенням встановлених законом строків. Також має невеликий залишок нерозглянутих справ. У 2019 році, коли повноваження Адамова А.С. припинилися у зв’язку з закінченням строку призначення, лише вісім справ, що перебували в його провадженні, лишалися нерозглянутими. Відсоток скасованих або змінених рішень, постановлених кандидатом, є низьким. У разі надходження справ від інших суддів він вживає усіх заходів для найшвидшого їх вирішення.
63. Адамов А.С. поєднує роботу з обов’язками члена Ради суддів України та з участю в складі робочих груп, зокрема, з розробки стандартів юридичної професії «суддя», а також щодо оновлення положень Кодексу суддівської етики. Як член Ради суддів України брав участь в ухваленні складних та непопулярних рішень, зокрема, про обмеження доступу до реєстрів та щодо відповідей на публічну інформацію. У день початку повномасштабної війни брав участь у засіданні Ради суддів України для ухвалення рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні» (рішення від 24 лютого 2022 року № 9).
64. У поясненнях кандидат відзначив здатність визнавати власні помилки та недоліки, аналізувати причини їх виникнення.
65. Адамов А.С. вказав, що не уникає розгляду справ шляхом заявлення безпідставних самовідводів, а також зауважив, що протягом роботи на посаді щодо нього не надходило обґрунтованих скарг на дії судді.
66. Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку кандидат зазначив, що постійно вживає заходів щодо самовдосконалення та саморозвитку. Регулярно відвідує не лише обов’язкові заходи з періодичного проходження підготовки, але й різноманітні професійні семінари, тренінги, круглі столи, як на місцевому рівні (регулярні навчання в апеляційному суді), так і загальноукраїнські професійні заходи, що проводяться Національною школою суддів України, міжнародними організаціями, представниками юридичної спільноти. Починаючи з 2014 року Адамов А.С. взяв участь у більше ніж 25 таких заходах.
67. Кандидат був учасником VI Судового форуму (2017 рік), VI Міжнародного форуму з практики Європейського суду з прав людини (2017 рік), Закарпатського регіонального судового форуму (2017 рік), VIІ Міжнародного судово-правового форуму (2019 рік), ІІ Судового форуму Асоціації адвокатів України (2019 рік), Х Національного судового форуму (2023 рік), ХІІ Міжнародного судово-правового форуму (2024 рік).
68. На запитання Комісії про практичну користь, яку Адамов А.С. отримав від відвідування професійних заходів, кандидат навів прикладом обговорення, що мало місце під час ХІІІ Міжнародного судово-правового форуму (2025 рік), стосовно розмежування юрисдикції при розгляді справ за позовом Департаменту патрульної поліції до своїх працівників, які, виконуючи службові обов’язки, потрапили у дорожньо-транспортну пригоду. Напередодні форуму на розгляд Адамова А.С. вперше надійшла подібна справа, тому отримані знання були майже одразу застосовані на практиці.
69. Адамов А.С. повідомив, що постійно вивчає судову практику, правові позиції Верховного Суду. Після отримання нових знань впроваджує їх на практиці. У разі скасування постановлених кандидатом рішень, ретельно досліджує причини скасування та намагається не припускатися вказаних помилок у подальшій роботі.
70. Кандидат також залучався до розробки та впровадження Правил організації ефективного судочинства в рамках міжнародного проєкту «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін» за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. У вересні 2024 року був учасником семінару «Справедливість, закон і суспільство», організованого громадською спілкою Аспен Інститут Київ. У березні 2025 року Адамов А.С. як доповідач брав участь у круглому столі «Проблеми митного оформлення вантажів за сучасних умов», що проводився громадською спілкою «Асоціація імпортерів та декларантів України».
71. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників особистої компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:

72. На підставі дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність кандидата за критерієм особистої компетентності оцінено у 39,67 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що Адамов А.С. відповідає критерію особистої компетентності.

5. Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.

73. Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
74. Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).

75. Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).

76. Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правового поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).

77. Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.

Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).

78. У письмових поясненнях, надісланих кандидатом до Комісії 22 квітня 2025 року, Адамов А.С. вказав, що вміє ефективно співпрацювати з іншими та володіє розвиненими навичками комунікації. Так, у співпраці з представниками різних правничих галузей було розроблено проєкт стандарту юридичної професії «суддя», який Національним агентством кваліфікацій було внесено до Реєстру кваліфікацій, та проєкт оновленого Кодексу суддівської етики, затверджений 18 вересня 2024 року рішенням ХХ чергового з’їзду суддів.
79. Як приклад плідної комунікації з членами інших робочих груп кандидат навів розроблені в рамках міжнародного проєкту «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін» Правила організації ефективного судочинства. Адамов А.С. зазначив, що участь у семінарі, організованому громадською спілкою Аспен Інститут Київ, на тему «Справедливість, закон і суспільство» зводилася до комунікації з різних тем з іншими суддями.
80. Кандидат вказав, що має відносно невеликий відсоток оскаржених та скасованих рішень, що, на його думку, свідчить про вміння чути та розуміти точку зору інших, чітко та структуровано доносити власну позицію, обґрунтовувати рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами, чим переконує у правомірності своїх рішень як сторони (наприклад, у справах № 946/3204/20, № 946/536/25), так і суддів вищих інстанції (справи № 946/4416/19, № 946/10578/21).
81. Доказом наявності навичок ефективної комунікації може бути те, що Адамова А.С. було обрано головою організаційного комітету з підготовки та проведення Спільних зборів суддів місцевих загальних судів Одеської області щодо обрання делегатів на з’їзд суддів України, секретарем та головою Спільних зборів суддів місцевих загальних судів, делегатом на з’їзди суддів України, а також членом Ради суддів України. Крім того, кандидат є членом Асоціації розвитку суддівського самоврядування України.
82. Стосовно відповідності показнику ефективної взаємодії Адамов А.С. повідомив, що має доброзичливі стосунки з колективом суду, завжди виявляє повагу до колег-суддів, працівників апарату, учасників справ та інших осіб. Відкритий до конструктивного діалогу, вміє співпрацювати з колегами та іншими представниками юридичної спільноти для досягнення спільних цілей. Кандидат зазначив про вміння розв’язувати конфліктні ситуації мирним шляхом. Поважає думки та погляди інших, користується повагою колег та вміє ефективно взаємодіяти з ними.
83. Стосовно стійкості власної мотивації до виконання професійних обов’язків судді Адамов А.С. у письмових поясненнях повідомив, що працює в судовій системі з 2005 року, вперше брав участь у доборі на посаду судді у 2011 році, однак не склав кваліфікаційний іспит. При цьому мотивація і бажання стати суддею не зникло, тому кандидат взяв участь у доборі наступного року, за результатами якого у січні 2014 року був призначений на посаду судді. Роботу суддею Адамов А.С. вважає своїм покликанням.
84. Кандидат зазначив, що працюючи тривалий час на посаді судді не втратив ані інтерес до цієї роботи, ані розуміння відповідальності за кожне ухвалене рішення. В нього також не виникало думок покинути цю роботу, що свідчить про стійкість мотивації.
85. Іншим мотиваційним чинником для Адамова А.С. є загострене почуття справедливості, бажання захистити права людей від порушень, прагнення допомагати людям. Кандидат зауважив, що глибоко переконаний у важливості правосуддя як фундаменту правової держави, а також у тому, що справедливий і професійний суд є запорукою благополуччя суспільства.
86. Адамов А.С. відзначив, що робота судді – це не лише застосування закону, але й щоденне служіння суспільству та втілення принципів верховенства права в реальному житті. Кандидат відчуває задоволення, коли вдається відновити порушення права або відвернути їх порушення.
87. Суддівська професія, на переконання Адамова А.С., дає можливість впливати на утвердження справедливості, забезпечення правової визначеності та балансу інтересів у складних життєвих обставинах. Він обрав цю професію, аби бути гарантом чесного та неупередженого розгляду справ, аби кожна людина, яка звертається до суду, була почута, відчувала повагу, щоб щодо неї було прийнято виважене та справедливе рішення.
88. Кандидат повідомив, що в повній мірі усвідомлює та добровільно приймає тягар відповідальності, який передбачає професія судді, та має стійку мотивацію продовжувати працювати на цій посаді. Внутрішня потреба Адамова А.С. бути корисним суспільству формує мотивацію залишатися суддею та професійно зростати.
89. Стосовно емоційної стійкості кандидат вказав, що може ефективно керувати власними емоційними станами, у роботі та спілкуванні з колегами є доволі стриманим та дружелюбним.
90. У разі агресивного чи надмірно емоційного поводження учасників процесу чи інших осіб здатен реагувати нейтрально, заспокоїти людей та керувати веденням судового процесу без емоційних зривів, реагуючи на спроби зірвати судове засідання або спровокувати конфлікт в межах правового поля.
91. Адамов А.С. зазначив, що у складних чи стресових ситуаціях вміє зберігати самоконтроль, діяти виважено та швидко приймати рішення, що дозволяє ефективно працювати навіть в умовах підвищеного навантаження та під психологічним тиском. Так, наприклад, у випадках негативних емоційних звернень з боку учасників судового розгляду із вимогами показати посвідчення судді, повідомити номер нагрудного знаку чи мантії, кандидат пояснював невідповідність таких вимог приписам законодавства та продовжував розгляд справи. При спробах учасників процесу шляхом процесуальних засобів затягувати розгляд справи (заявлення необґрунтованих клопотань про перенесення розгляду, відводів судді тощо) Адамов А.С. діє лише шляхом процесуального реагування, не проявляючи роздратування чи невдоволення. У випадках звернення осіб до Вищої ради правосуддя зі скаргами на дії кандидата, він продовжував розглядати справи таких осіб професійно, без відчуття будь-якої упередженості до скаржників чи емоційного негативного ставлення.
92. Для підтримки внутрішнього балансу, зняття стресу та напруги Адамов А.С. надає перевагу спокійним видам відпочинку: прогулянкам на свіжому повітрі, читанню, проведенню часу з дитиною та друзями. З активних видів відпочинку обирає плавання та велопрогулянки, що допомагає переключитись та відновити емоційну стійкість.
93. Надані кандидатом письмові пояснення, а також відповіді під час послідовного обговорення показників соціальної компетентності на співбесіді індивідуально оцінено членами Комісії таким чином:​​​​​

94. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах досьє, та співбесіди із кандидатом, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності Адамов А.С. набрав 39,33 бала, що є вищим за 75 відсотків від максимально можливого бала, а тому Комісія одноголосно вважає, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.

6. Оцінювання відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики.

95. Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
96. Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені Вищою радою правосуддя.
97. Указані показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), а також загальновідомої та загальнодоступної інформації щодо кандидата.
98. У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення судді Адамова А.С. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Адамов А.С. не притягувався.
99. При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
100. Ураховуючи наведене, Комісією під час кваліфікаційного оцінювання Адамова А.С. було досліджено висновок ГРД від 15 липня 2025 року, письмові пояснення кандидата, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані ним як суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно кандидата.
101. Адамов А.С., ознайомившись із висновком ГРД, надав такі пояснення щодо вартості оренди будинків в місті Одесі, право користування якими має його донька.
102. Після припинення шлюбних відносин та розлучення з дружиною в 2023 році вони проживають окремо. Донька залишилась проживати зі своєю матір’ю, колишньою дружиною кандидата. У якості помешкання для себе та доньки колишня дружина Адамова А.С. орендувала будинки, вказані у висновку ГРД. Донька кандидата не виступала самостійним орендарем будинків.
103. Відповідно до вимог частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» до членів сім’ї суб’єкта декларування відносяться діти до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом декларування.
104. Отже, оскільки Адамов А.С. був зобов’язаний вказати у майновій декларації факт проживання та користування його малолітньою донькою житлом, він зазначив орендовані колишньою дружиною будинки. Враховуючи, що колишня дружина орендувала житло на платній основі, кандидат задекларував, що донька користується цими об’єктами нерухомості на праві оренди. Відобразити цей факт іншим шляхом було, на його думку, неможливо.
105. У майновій декларації Адамов А.С. зазначив в повному обсязі ті дані щодо будинків, які були йому відомі, оскільки копії правовстановлюючих документів на них у кандидата відсутні.
106. Адамов А.С. пояснив, що як малолітня дитина його донька не має самостійних доходів, вказаних будинків особисто не орендувала та не оплачувала. Орендарем помешкань є її матір, колишня дружина кандидата.
107. Так, вартість оренди першого будинку становила 300 дол США, вартість оренди другого – 400 дол США. Ціна зумовлена, зокрема, станом та оздобленням будинків, а також фактом оренди на тривалий час, а не подобово / помісячно. Крім того, нині орендований будинок (так само, які попередній) знаходиться на спільній території з будинком власника, без огорожі між ними, та в користування дочки та колишньої дружини Адамова А.С. надано не всю площу орендованої будівлі. Кошти за оренду житла в рівних частинах вносять кандидат та його колишня дружина з власних доходів.
108. Комісія, проаналізувавши надані кандидатом пояснення, доходить висновку, що Адамовим А.С. при декларуванні прав на вказані у висновку ГРД будинки допущено некоректність при відображенні типу права на таке житло у звʼязку з наступним.
109. Відповідно до вимог частини першої статті 395 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) речовими правами на чуже майно є: право володіння, право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Частиною другою статті 395 ЦК України визначено, що законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.
110. Згідно з вимогами статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
111. Абзацом 2 частини третьої статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
112. Таким чином, ЦК України встановлює презумпцію того, що місце проживання особи від 10 до 14 років співпадає з місцем проживання її законних представників чи органів, що виконують щодо неї функції опікуна.
113. Відповідно до вимог частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
114. Під час співбесіди кандидату було поставлено питання, чи укладався договір оренди від імені малолітньої доньки її батьками, тобто ним самим та колишньою дружиною. За таких обставин, у разі коректного декларування речового права на чуже майно у вигляді оренди будинку донькою, мав би існувати договір, укладений між нею на власником майна.
115. Разом з тим, статтею 31 ЦК України встановлено, що особи, які не досягли 14 років, володіють частковою цивільною дієздатністю та не можуть виступати сторонами або вчиняти правочини, окім винятків, визначених цією статтею. Згідно з вимогами частини другої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
116. Під час співбесіди Адамов А.С. підтвердив, що договори оренди укладалися не донькою, а його колишньою дружиною, при цьому він компенсує частину орендної плати.
117. Хоча виявлену невідповідність задекларованих правовідносин фактичним не можна кваліфікувати як серйозне порушення правил декларування, однак в очах стороннього спостерігача виникає сумнів у достовірності вказаних кандидатом у майнових деклараціях даних, що в цілому негативно впливає на ставлення суспільства до представників судової влади.
118. Комісія наголошує, що кандидати на посаду судді апеляційного адміністративного суду повинні відповідати найвищим професійним та етичним стандартам та своєю поведінкою мають бути взірцем для всього суспільства в усіх проявах, надто в обов’язку щодо декларування майнових прав.
119. Попри те, що зазначені недоліки не свідчать про умисне приховування інформації або намагання ввести в оману, однак вони демонструють певну неуважність, недбалість та недостатню відповідальність у виконанні юридично значущих обов’язків. У зв’язку з викладеним, Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
120. Стосовно набуття у власність 10 грудня 2003 року колишньою дружиною кандидата двох квартир в місті Одесі площею 52,9 м² вартістю 7 357 грн та площею 18,4 м² вартістю 2 558 грн Адамов А.С. пояснив, що хоча зазначені об’єкти нерухомості мають різні правовстановлюючі документи, фактично вони складають одну квартиру за однією адресою: місто Одеса, АДРЕСА_1.
121. Колишня дружина кандидата отримала їх у власність за договорами дарування від ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які протягом всього життя неофіційно вважалися її дідусем та бабусею та разом з батьками займалися її вихованням.
122. Вартість квартир задекларовано Адамовим А.С. на підставі інвентаризаційних оцінок, про які зазначено в договорі дарування. Інші дані щодо вартості квартир, окрім вказаних, відсутні, оцінка цих об’єктів нерухомості окремо не проводилась. Отже, зауважив кандидат, ним у майновій декларації повідомлено єдині вірні та відомі йому відомості щодо вартості майна.
123. Адамов А.С. повідомив, що на даний момент вказане нерухоме майно зруйноване внаслідок збройного нападу російської федерації.
124. Стосовно набуття колишньою дружиною кандидата 24 квітня 2018 року квартири в місті Одесі площею 48 м² вартістю 378 242 грн (еквівалент 14 500 дол США за курсом на дату набуття) за договором дарування Адамов А.С. надав такі пояснення.
125. Колишня дружина отримала вказану вище квартиру в дар від свого батька, який отримав її у спадщину 24 квітня 2018 року після смерті своєї дружини, матері колишньої дружини кандидата. Матір колишньої дружини Адамова А.С. набула цю квартиру на підставі договору дарування від 09 грудня 2005 року від близького друга своєї родини.
126. Вартість квартири площею 48 м² в розмірі 378 242 грн було визначено Звітом про незалежну оцінку майна від 26 березня 2018 року, складеним незалежним сертифікованим суб’єктом оціночної діяльності – товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс і партнери». Кандидат повідомив, що на даний момент квартира вже не належить його колишній дружині, оскільки вона продала її третій особі у 2023 році.
127. Стосовно набуття колишньою дружиною Адамова А.С. майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва – квартиру площею 46,06 м² за ціною 11 964 дол США кандидат пояснив таке.
128. Колишньою дружиною кандидата 16 липня 2021 року укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест» договір передачі (відступлення) майнових прав № 16/07/21-А3/24.4.А, згідно з яким в неї виникло право на отримання об’єкта нерухомості орієнтовною площею 46,06 м².
129. Суму 11 964 дол США зазначено Адамовим А.С. у майновій декларації не як вартість об’єкта незавершеного будівництва, а як фінансове зобов’язання (розділ 13 майнової декларації – «Фінансові зобов’язання»), тобто станом на кінець звітного періоду саме цю суму коштів ще належало сплатити для повного розрахунку за договором. Загальна вартість квартири відповідно до умов договору від 16 липня 2021 року № 16/07/21-А3/24.4.А становила 51 889 дол США або 1 444 070,87 грн.
130. Перший внесок за квартиру було зроблено колишньою дружиною кандидата 16 липня 2021 року, переважно за рахунок особистих коштів, отриманих нею від продажу 31 травня 2021 року належно їй іншої квартири, та отриманої заробітної плати.
131. Стосовно придбання у 2021 році автомобіля марки «AUDI» моделі «А3» 2014 року випуску за ціною 156 286 грн Адамов А.С. пояснив, що вказану машину було замовлено на закордонному аукціоні за 5 471 дол США. Вартість автомобіля задекларовано за останньою грошовою оцінкою, визначеною митним органом під час оформлення. На підтвердження кандидат надав копію інвойсу від 15 жовтня 2020 року № ЕН300111-3 та митної декларації від 24 грудня 2020 року № UA500030/20220/540412.
132. З огляду на те, що автомобіль, придбаний на аукціоні в Кореї, був після дорожньо-транспортної пригоди у пошкодженому стані, певні кошти було витрачено на його ремонт. Водночас, згідно з роз’ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції, витрати на митне оформлення та ремонт автомобіля не включаються до його вартості для цілей декларування, що і було дотримано під час заповнення декларації.
133. Машину було придбано за рахунок заощаджень кандидата, зазначених у 12 розділі майнової декларації як готівкові кошти (у зменшенні готівкових активів за 2021 рік це простежується несуттєво у зв’язку з продажом того ж року автомобіля марки «HONDA» за 300 000 грн, чим покрито витрати на автомобіль марки «AUDI»). Відповідно до договору про поділ спільного майна подружжя від 04 квітня 2023 року автомобіль марки «AUDI» моделі «А3» перейшов у власність колишньої дружини Адамова А.С.
134. Стосовно суті справи щодо так званого порому «Кислицький», ролі в ній кандидата та причин появи згадок про нього в низці публікацій в медіа, які він не спростовував, Адамов А.С. пояснив, що про існування цих публікацій не знав до ознайомлення з висновком ГРД, а отже не мав можливості вжити заходів для їх спростування.
135. На думку кандидата, не можна сказати, що ресурс Seafarersjournal.com, на якому розміщено згадані у висновку ГРД публікації, є поширеним серед громадськості та користується популярністю серед читачів. На користь цього свідчить, зокрема, те, що з моменту оприлюднення інформації у 2023–2024 роках відсутні жодні коментарі до цих статей, автори публікацій також не відомі.
136. Адамов А.С. зазначив, що в трьох з п’яти наведених публікацій відсутня будь-яка згадка його прізвища. Ще одна публікація недоступна або видалена, що позбавляє кандидата можливості надати оцінку її змісту та взагалі встановити, чи стосується вона його. Лише стаття від 30 травня 2024 року, у якій йдеться про рейдерський захват порому, містить твердження, що суддя Адамов А.С., серед інших, бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційного суду. Будь-якого опису протиправних дій з боку кандидата чи доказів цього у статті не наведено. Таким чином, у публікаціях відсутня інформація, яка потребує спростування або іншої активної реакції кандидата.
137. У зв’язку з викладеним Адамов А.С. зауважив, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини судді обмежені у захисті себе і наданні активної відсічі нападкам на себе. Так, відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 1995 року в справі «Прагер і Обершлік проти Австрії» зазначено, що судова влада відіграє у суспільстві особливу роль, та як гарант правосуддя та фундаментальна цінність у правовій державі має користуватись довірою громадян, щоб успішно виконувати свої обов’язки. Тому може стати необхідним охороняти цю довіру від деструктивних та по суті необґрунтованих нападок на судову владу, особливо враховуючи що судді, які піддані критиці, мають обов’язок проявляти обачливість, що заважає їм дати відсіч.
138. У пункті 67 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бушемі проти Італії» суд підкреслив, що представники судової влади мають виявляти щонайбільшу стриманість при виконанні ними службових обов’язків для того, щоб гарантувати репутацію безстороннього судочинства. Почуття стриманості має підказати їм не робити заяв у пресі навіть у відповідь на провокації. Цього вимагають вищі інтереси юстиції і престиж суддівської професії.
139. На переконання Адамова А.С., той обсяг інформації, що був зазначений стосовно нього у наведених у висновку ГРД публікаціях, не вимагає від нього будь-якої активної реакції чи спростування.
140. Кандидат вказав, що причини появи згадок про нього у зазначених публікаціях йому невідомі та незрозумілі.
141. Адамов А.С. як слідчий суддя розглядав чисельні скарги, клопотання, відводи, подані особами в порядку Кримінального процесуального кодексу України (наприклад, щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бездіяльності щодо розгляду клопотань, оскарження постанов слідчих, встановлення строку для вчинення окремих дій, відводів слідчому та прокурору тощо), які так чи інакше пов’язані з подіями навколо порому «Кислицький». Серед вказаних звернень є значний відсоток задоволених скарг. Кандидат повідомив, що всі постановлені ним ухвали у цих справах набрали законної сили, оскільки або не оскаржувались, або були залишені в силі судом вищої інстанції.
142. На запитання, чи розглядав Адамов А.С. виключно заяви, подані в порядку Кримінального процесуального кодексу України, стосовно порому «Кислицький», кандидат надав ствердну відповідь. Разом з тим, представником ГРД зауважено, що кандидат також розглядав клопотання про забезпечення позову у межах цієї справи.
143. У поясненнях, надісланих до Комісії після співбесіди, 29 липня 2025 року, Адамов А.С. зазначив, що дійсно ним розглядалося клопотання про забезпечення позову в справі № 500/2395/18, предметом якої був, зокрема, пором «Кислицький». Ухвалою від 04 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на те, що раніше ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року вже було вжито заходів забезпечення позову щодо предмету спору – порому «Кислицький». Рештки порому «Кислицький», гідротехнічна споруда (міст) не є предметом спору в справі, що розглядається, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову щодо вказаного майна були відсутні. Кандидат також повідомив, що по суті вказана справа ним не розглядалась, жодного іншого стосунку до неї чи до самого так званого порому «Кислицький» він не мав та не має.
144. Комісія, оцінивши надані Адамовим А.С. пояснення, звертає увагу, що під час співбесіди ним надано неповну інформацію щодо власної участі у резонансній справі, зазначеній у висновку ГРД. Така поведінка, навіть за умови її добросовісного характеру, може розцінюватися як прояв нещирості, у звʼязку з чим Комісія у складі Першої палати одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «чесність».
145. Стосовно зазначення у декларації доброчесності судді за 2022 рік, що йому невідомо, чи відвідували члени сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України, при тому, що сестра кандидата у 2015 році відвідувала територію російської федерації, Адамов А.С. пояснив таке.
146. Під час заповнення декларації кандидату дійсно не було відомо, що сестра у 2015 році відвідувала територію російської федерації. На запитання Адамова А.С. перед заповненням декларації доброчесності його було повідомлено усіма близькими родичами про відсутність таких фактів. У тому числі сестра повідомила, що після 20014 року взагалі не перетинала кордон росії.
147. На даний момент, запитавши в сестри пояснення з цього приводу, кандидат отримав відповідь, що вона ймовірно наплутала та забула про той факт, який дійсно мав місце після 2014 року, коли вона відвідувала свою подругу, дружку, яка проживала на території росії та народила в той період дитину.
148. У зв’язку з цим кандидат зауважив, що пункт 18 декларації доброчесності судді сформульовано так: «Мені не відомо, чи відвідували члени моєї сім’ї територію російської федерації та/або тимчасово окуповану російською федерацією територію України». Згідно з правилами заповнення декларації доброчесності судді у ній зазначаються відомості щодо обставин, які мали місце упродовж звітного періоду та актуальні станом на 31 грудня звітного року. Отже, декларація доброчесності судді за 2022 рік охоплювала період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року, водночас обставини, про які йдеться у висновку ГРД, мали місце у 2015 році.
149. Стосовно порушення правил дорожнього руху Адамов А.С. пояснив, що власну вину у вчиненні вказаних правопорушень визнав та сплатив штрафи, відповідні постанови не оскаржував. Кандидат наголосив, що велику частину свого життя проводить за кермом, що частково пояснює наявність штрафів. Так, місце роботи Адамова А.С. в місті Ізмаїл Одеської області знаходиться на відстані близько 230 км від його дому в Одесі, коди він їздить щотижня. За час роботи в місті Ізмаїл кандидат проїхав загалом більше 500 тис км.
150. Стосовно підтримання заяви Ради суддів України щодо засудження публікації відомостей про помічників суддів, яку реалізував «Автомайдан», кандидат повідомив, що дійсно підтримав це звернення та зробив його репост у мережі «Фейсбук». При цьому Адамов А.С. не проти ініціативи «Автомайдану» щодо розроблення бази помічників суддів із прив’язкою до конкретних суддів, у яких вони працюють. Однак кандидат зауважив на спосіб подачі такої інформації та назву ресурсу, що містить ці дані – «Посіпаки суддів», що, на його переконання, є неприпустимим та занадто обурливим й зневажливим зверненням до помічників суддів, які виконують надзвичайно важливу роль у системі правосуддя, та без кропіткої роботи яких неможливе нормальне здійснення судочинства.
151. Подібні висловлювання в бік помічників суддів є образливими та такими, що принижують людську гідність, а отже реакція Ради суддів України була адекватною та необхідною. У разі, якби назва ресурсу була іншою та не несла в собі образ в бік помічників суддів, то ані Адамов А.С., ані Рада суддів України не висловлювались би проти такої ініціативи.
152. Комісію також встановлено, що кандидат як суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області розглядав, зокрема, справи про позбавлення матерів батьківських прав. Зокрема, на розгляді Адамова А.С. перебувала справа № 946/4409/23 про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав. Позовна заява надійшла до суду 19 червня 2023 року, ухвалою від 20 червня 2023 року відкрито провадження у справі та на 12 липня 2023 року призначено підготовче судове засідання. Рішенням від 12 липня 2023 року позов задоволено, шлюб розірвано та позбавлено матір дитини батьківських прав.
153. Зі змісту прийнятого Адамовим А.С. рішення встановлено, що у судове засідання 12 липня 2023 року не з’явились ані сторони, ані представник органу опіки та піклування, надіславши заяви про розгляд справи без їх участі.
154. Також у провадженні кандидата перебувала справа № 946/4315/23 про позбавлення батьківських прав матері дитини. Позовна заява надійшла до суду 16 червня 2023 року, ухвалою від 27 червня 2023 року відкрито провадження у справі та на 19 липня 2023 року призначено підготовче судове засідання. Рішенням від 19 липня 2023 року позов задоволено, позбавлено матір дитини батьківських прав. У рішенні зазначено, що ані сторони, ані представник органу опіки та піклування у засідання не з’явились, надіславши заяви про розгляд справи без їх участі.
155. Комісія наголошує, що спори про позбавлення батьківських прав є справами підвищеної чутливості, які стосуються фундаментальних прав дитини та її батьків. У таких справах суд повинен проявити особливу ретельність у дотриманні процесуальних гарантій, зокрема, забезпечити участь органів опіки та піклування та належне з’ясування обставин, що мають значення для вирішенні справи по суті. Відповідно до Сімейного кодексу України участь представника органу опіки та піклування у справах про позбавлення батьківських прав є обов’язковою. На переконання Комісії, навіть якщо такий орган не заперечує проти розгляду справи за його відсутності, суд має впевнитися у повноті та достовірності наданого висновку і може зобов’язати орган опіки забезпечити свою участь, якщо цього вимагають інтереси дитини.
156. У контексті обстави, що склалися в процесі кваліфікаційного оцінювання Адамова А.С. на здатність здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді, необхідно згадати, що однією із гарантій незалежності судді при здійсненні правосуддя є обмеження оцінки мотивів та підстав ухвалення судових рішень поза процедурою їх процесуального перегляду.
157. У Висновку № 3 (2002) та Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зауважено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
158. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути підставою для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
159. У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.
160. Беручи до уваги наведені засади та стандарти, Комісія дотримується принципів незалежності правосуддя та не вдається до оцінки судових рішень.
161. Водночас Комісія виходить із того, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне дотримання прав та їх поновлення. Відтак у кожному випадку необхідно звернути увагу, що предметом перевірки під час кваліфікаційного оцінювання є поведінка судді під час розгляду справи та ухвалення рішення на предмет дотримання завдань судочинства. З цією метою Комісія повинна переконатися в тому, що правосуддя в тій чи іншій ситуації відбулося і в діях судді при ухваленні рішення немає ознак свавілля чи грубої недбалості, які б завдавали шкоди справедливому та незалежному судовому розгляду.
162. Адамов А.С. пояснив, що рішення були ухвалені ним в найкращий інтересах дітей, з урахуванням усіх наявних у справах матеріалів. На запитання Комісії, чи не склалося в нього враження, що вказані вище спори можуть мати штучний характер, тобто бути результатом домовленості між сторонами з метою створення підстав для уникнення чоловіками мобілізації, кандидат надав негативну відповідь.
163. Комісія, урахувавши надані кандидатом пояснення, вважає, що його дії під час розгляду зазначених спорів не свідчать про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас, Комісія також констатує, що розгляд справ про позбавлення батьківських прав матерів в умовах війни, який здійснено протягом одного місяця за відсутності в засіданні сторін та представників органу опіки та піклування, в очах стороннього спостерігача не сприяють укріпленню суспільної довіри до суду. У зв’язку з викладеним, Комісія у складі Першої палати вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником «сумлінність».
164. Досліджені матеріали досьє, співбесіда із кандидатом Адамовим А.С., а також надані ним пояснення дали підстави Комісії оцінити відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності у 255 балів.

7. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

165. За результатами дослідження досьє та проведеної співбесіди кандидат Адамов А.С. у сукупності набрав 716,1 бала.

166. Згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону, якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
167. Отже, у зв’язку з наявністю висновку ГРД питання про підтвердження або непідтвердження здатності кандидата на посаду судді апеляційного адміністративного суду Адамова А.С. здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді повинно вирішуватися Комісією у пленарному складі.
168. Ураховуючи викладене, керуючись статтями 28, 79–79³, 83–88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Положенням про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного адміністративного суду Адамов Асен Семенович набрав 716,1 балів.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання про підтвердження здатності Адамова Асена Семеновича здійснювати правосуддя в апеляційному адміністративному суді.

Головуючий                                                                       Андрій ПАСІЧНИК

Члени Комісії:                                                                    Роман КИДИСЮК

                                                                                              Олег КОЛІУШ

                                                                                              Роман САБОДАШ

                                                                                              Руслан СИДОРОВИЧ