Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини ШЕВЧУК,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Наталії Анатоліївни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 липня 2010 року № 767/2010 Добрівську Н.А. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років. Присягу судді Добрівська Н.А. склала 17 серпня 2010 року.
Відповідно до наказу голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2010 року № 263/к суддю Добрівську Н.А. призначено на посаду судді та зараховано до штату цього суду.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 28 вересня 2017 року № 297/2017 Добрівську Н.А. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
У період із серпня 2010 року до грудня 2022 року суддя Добрівська Н.А. здійснювала судочинство в Окружному адміністративному суді міста Києва без визначення спеціалізації (відповідно до рішень, ухвалених зборами суддів), тобто розглядала справи всіх категорій.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А.
Рішенням Комісії від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Для складення іспиту не з’явилися 34 судді, зокрема суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А.
Рішенням Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 причини неявки суддів для складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року.
Рішенням Комісії від 27 вересня 2019 року № 174/зп-19 встановлено, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А. не з’явилась для складення іспиту 21 травня 2019 року.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Добрівської Н.А.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), на підставі рішення Комісії від 11 січня 2024 року № 6/зп-24 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно суддів ліквідованих судів, здійснення правосуддя в яких припинено відповідно до закону, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 17 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 199/зп-24 призначено іспит для 105 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівській Н.А.
Рішенням Комісії від 14 серпня 2024 року № 255/зп-24 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів «Іспит» та вирішено питання допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту, складеного суддями місцевих судів (адміністративна спеціалізація).
Відповідно до вказаного рішення суддю Добрівську Н.А. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Кваліфікаційне оцінювання судді Добрівської Н.А. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Співбесіду із суддею Добрівською Н.А. призначено на 23 травня 2025 року. До Комісії 23 травня 2025 року (вх. № 3593/18) надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 22 травня 2025 року в новій редакції, про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. У зв’язку з необхідністю забезпечити судді можливість ознайомитися з новим висновком ГРД та надати відповідь на нього Комісією вирішено відкласти розгляд питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. на відповідність займаній посаді.
Призначене на 04 грудня 2025 року засідання Комісії відкладено у зв’язку з поганим самопочуттям судді Добрівської Н.А., про що нею після засідання надано документи (листок непрацездатності).
Засідання Комісії, призначене на 15 січня 2026 року, відкладено за клопотанням ГРД (надійшло до Комісії 15 січня 2026 року) у зв’язку з необхідністю оновлення висновку ГРД.
Суддя надала детальні письмові пояснення щодо всіх обставин, викладених у висновку ГРД, та підтвердила їх під час співбесіди.
Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та були предметом аналізу і обговорення під час співбесіди.
Зокрема, на запит члена Комісії Кобецької Н.Р. Національним антикорупційним бюро України (далі – НАБУ) листом від 26 грудня 2025 року за вх. № 512-317/40188 надіслано копії окремих матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (1 томі, 207 арк.), серед яких – документи, що безпосередньо стосуються ОСОБА_1 та підлягають дослідженню в межах кваліфікаційного оцінювання судді. У листі зазначено, що НАБУ на підставі статей 40, 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надає дозвіл на розголошення (використання) відомостей досудового розслідування кримінального провадження (інформації та всіх копій документів), скерованих на адресу Комісії, в межах відповідних процедур кваліфікаційного оцінювання суддів, що здійснюються Комісією та Вищою радою правосуддя, а також під час подальших судових процесів у судах усіх інстанцій України та Європейському суді з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Комісією 03 лютого 2026 року (вх. № 31кп-3593/18) отримано висновок ГРД у новій редакції, затверджений 03 лютого 2026 року.
Суддя Добрівська Н.А. 11 лютого 2026 року надіслала до Комісії пояснення на висновок ГРД у новій редакції.
Комісією 11 лютого 2026 року проведено співбесіду з Добрівською Н.А.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в межах Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Тобто, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на, ймовірну, присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації для спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци другий, третій пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Рівень знань Добрівської Н.А. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 85,5 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 86,5 бала.
Загальний результат складеного іспиту становить 172 бала.
Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:
- у період із січня 2012 року до 15 грудня 2022 року суддею Добрівською Н.А. розглянуто 6 096 справ (із них: справи – 4 340, матеріали – 1 756);
- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були нижчими (7,8 справи / 6,4 матеріалу) порівняно з середньомісячними показниками навантаження в Окружному адміністративному суді міста Києва (8,5 справи / 7,2 матеріалу);
- кількість скасованих судових рішень становить 4,75 % від загальної кількості ухвалених судових рішень, змінених судових рішень – 0,6 %, а отже, є незначною порівняно із загальною кількістю ухвалених рішень;
- із порушенням встановлених процесуальним законом строків Добрівською Н.А. розглянуто 2 739 справ (із них: 2 735 справ та 4 матеріали), що становить 44,87 % від загальної кількості розглянутих справ, тобто є значним;
- згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» щодо недотримання строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) суддею Добрівською Н.А. у період із січня 2016 року до грудня 2022 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 34 електронні копії судових рішень. Середня тривалість перевищення встановленого процесуального строку виготовлення та оприлюднення повного тексту вмотивованого рішення становить 31,5 дня (у окремих випадках виготовлення повного тексту та оприлюднення здійснювалось у строк від 1 до 92 днів), що свідчить про недотримання відповідних строків під час розгляду окремих справ;
- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;
- за даними суддівського досьє, інформація про результати регулярного оцінювання судді відсутня;
- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування в матеріалах досьє відсутні.
Таким чином, оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Добрівською Н.А., Комісія дійшла висновку, що оцінка за цим критерієм становить 40 балів.
Визначаючись щодо підвищення фахового рівня судді, Комісія у складі колегії враховує, що Добрівська Н.А. після призначення на посаду судді безстроково періодично проходила навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації. Водночас суддя Добрівська Н.А. не має наукового ступеня та вченого звання; не брала участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснювала, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснювала.
Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Добрівська Н.А. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Добрівська Н.А. набрала – 61 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Добрівська Н.А. набрала 97 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
У матеріалах суддівського досьє та в інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Добрівською Н.А. принципу політичної нейтральності, недотримання нею суддівської етики з підстав, передбачених пунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією не встановлено фактичних обставин, що свідчили б про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Добрівської Н.А., членів її сім’ї та близьких родичів задекларованим доходам, а також про невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, або про наявність інших обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, інформації, яка б вказувала на недоброчесність судді Добрівської Н.А., не виявлено.
Предметом дослідження Комісії стали також висновки ГРД та пояснення судді.
У висновку ГРД у новій редакції про невідповідність судді Добрівської Н.А. критеріям доброчесності та професійної етики, затвердженому 03 лютого 2026 року, зазначено таке.
1. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками незалежність, дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті, непідкупність (підпункти 1, 2, 5 пункту 15, підпункти 1, 2 пункту 17, підпункти 5 пункту 20 Єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17 грудня 2024 року № 3659/0/15-24 (далі – Єдині показники доброчесності).
1.1. Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А. разом із більшістю інших суддів цього суду двічі (17 квітня 2019 року та 21 травня 2019 року) не з’явилась на призначений Комісією іспит для суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
За інформацією Комісії, причиною такої неявки суддів Окружного адміністративного суду міста Києва була їх тимчасова непрацездатність через хворобу. Водночас ГРД зауважено, що на іспит, призначений на 17 квітня 2019 року, із 39 суддів цього суду, з’явилося лише 7 суддів, хоча в переддень цієї дати автоматизований розподіл справ у суді здійснювався на 32 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва; 16 травня 2019 року з автоматизованого розподілу було виключено 14 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема суддю Добрівську Н.А., через «відпустку менше 14 календарних днів»; 17 травня 2019 року – 22 суддів, зокрема Добрівську Н.А., через хворобу; 20 травня 2019 року (переддень оцінювання) – 32 суддів, зокрема Добрівську Н.А., через хворобу; 21 травня 2019 року – у день складення іспиту, з автоматизованого розподілу було виключно 34 суддів, зокрема Добрівську Н.А., через хворобу. 27 травня 2019 року суддю Добрівську Н.А. вже було включено до автоматизованого розподілу суду.
Отже, більшість суддів Окружного адміністративного суду міста Києва двічі поспіль майже одночасно захворіли та не прийшли на оцінювання, що викликало значний суспільний резонанс.
НАБУ 26 липня 2019 року на своєму офіційному YouTube-каналі оприлюднило відео «Роз’яснення щодо обшуків в Окружному адмінсуді Києва». На цьому відео містяться аудіозаписи частин розмов, із яких убачається, що неявка суддів на оцінювання була не випадковою, а заздалегідь спланованою і узгодженою. Задовго до дати іспитів судді обговорювали між собою, чи з’являтись на кваліфікаційне оцінювання до Комісії, і за вказівкою голови Окружного адміністративного суду міста Києва вони всі вирішили не йти на іспити начебто через хворобу.
Зазначені факти, а також те, що суддя, перебуваючи у відпустці, в переддень складення іспиту захворіла, у своїй сукупності вказують на невипадковість, а на сплановану та узгоджену дію з метою ухилення від кваліфікаційного оцінювання спільно з іншими суддями та головою Окружного адміністративного суду міста Києва.
Така поведінка судді суперечить Бангалорським принципам поведінки суддів, зокрема пункту 218 коментаря до них, відповідно до якого суддя має вживати належних заходів, якщо йому чи їй стає відомо про наявність вагомих доказів, які вказують на ймовірність непрофесійної поведінки іншого судді чи адвоката.
Оприлюднені НАБУ аудіозаписи сколихнули суспільство у зв’язку з чим громадяни України підписали петицію до Президента України про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва. Пленум Верховного Суду висловися щодо цих записів, зазначивши: «… судовій владі завдано значної шкоди від змісту зазначених записів. Це несе в собі ризик серйозного порушення цінностей, на яких будується незалежний і справедливий суд, та зводить нанівець щоденні зусилля тисяч суддів з підвищення довіри громадян до суду».
Надалі 21 липня 2020 року на офіційному вебсайті Окружного адміністративного суду міста Києва опубліковано повідомлення «Відкрите звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва до Президента України Володимира Зеленського», підписане «Судді Окружного адміністративного суду міста Києва». Зміст цього повідомлення свідчить, що воно є реакцією всього колективу суддів указаного суду на оприлюднені НАБУ записи з кабінету голови суду. Суддя Добрівська Н.А. не заперечувала своєї участі в підписанні цього звернення.
У зазначеному зверненні, зокрема, було вказано таке: «Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над українською державою та її владними органами».
ГРД вважає таке звернення проявом корпоративізму. Замість того, щоб відреагувати на зафіксовані факти протиправної поведінки, що є несумісною зі статусом судді та принципами правосуддям, судді Окружного адміністративного суду міста Києва їх повністю проігнорували. Натомість у дусі припущень про змови вони звели все до вигаданого плану встановлення контролю над Українською державою із-за кордону. Така позиція не сприяє зміцненню довіри до судової влади та завдає шкоди авторитету правосуддя, що суперечить вимогам Кодексу суддівської етики та міжнародним стандартам.
Крім цього, за матеріалами НАБУ, 26 лютого 2019 року було зафіксовано розмову між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Добрівською Н.А. Суддя Добрівська Н.А. радилася з ОСОБА_2 щодо Комісії:
ІНФОРМАЦІЯ_1
У наступній розмові, ймовірно, йдеться про суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА_4, яка 15 жовтня 2020 року пішла у відставку. Відповідно до розмови ОСОБА_4 є родичкою Добрівської Н.А.:
ІНФОРМАЦІЯ_2
Інший запис свідчить, що ОСОБА_2 та Добрівська Н.А. планували окремо зустрітися з ОСОБА_4 та обговорити питання:
ІНФОРМАЦІЯ_3
Також 20 лютого 2019 року зафіксовано розмову, у якій суддя Добрівська Н.А. згадує про декларації. ОСОБА_2 зазначає, що багато процесів запущено: «По всім процесам працюю. Тому, поки нічого робити не потрібно... Поки ми з тобою будемо це робити, хоч щось спрацює»:
ІНФОРМАЦІЯ_4
На думку ГРД, наведена інформація свідчить про тісне спілкування судді Добрівської Н.А. з ОСОБА_2. Відомо, що ОСОБА_2 використовував статус та повноваження голови суду для впливу на інших суддів суду з метою протиправного прийняття (неприйняття) необхідних рішень та допомагав їм у такій протиправній діяльності, маючи економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні (неухваленні) рішень, для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб.
1.2. Суддя розглядала справу № 640/2574/19 за позовом ОСОБА_5 (представник позивача – адвокат ОСОБА_6) до Голови Комісії ОСОБА_7, треті особи – Рада адвокатів України, Комісія, про визнання протиправними дій члена Комісії ОСОБА_7 щодо здійснення повноважень члена Комісії, визнання відсутнім у нього повноважень та зобов’язання його утриматись від здійснення повноважень члена Комісії.
За інформацією, здобутою НАБУ під час здійснення кримінального провадження, голова Окружного адміністративного суду міста Києва та пов’язані з ним особи ініціювали подання від третіх осіб позовів про визнання відсутності повноважень у окремих членів Комісії з метою блокування діяльності цього органу та уникнення проходження кваліфікаційного оцінювання. Зокрема, 13 лютого 2019 року відбувалась розмова між головою Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 та одним із суддів про необхідність ініціювати позовні заяви «товаришем суддів», за даними слідства, йдеться про ОСОБА_6.
Водночас, позовну заяву у справі № 640/2574/19 подано до суду 13 лютого 2019 року, а вже 15 лютого 2019 року суддя Добрівська Н.А. винесла ухвалу про відкриття провадження у цій справі.
У порівнянні з іншими справами, які надійшли на розгляд судді з 11 до 15 лютого 2019 року, Добрівська Н.А. ухвалила рішення про відкриття провадження в цій справі значно швидше, ніж у інших. Наприклад, у справі № 640/2493/19, яка надійшла 12 лютого 2019 року, ухвалу про відмову у відкриття провадження суддя винесла 06 березня 2019 року, а у справах № 640/2465/19 та № 640/2544/19 (надійшли до суду 12 та 13 лютого 2019 року відповідно) ухвали про відкриття провадження винесла 19 лютого 2019 року, в окремих справах рішення про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження приймались у березні – червні 2019 року.
З огляду на те, що позов у адміністративній справі № 640/2574/19 з урахуванням оприлюдненої НАБУ інформації міг бути ініційований з метою штучного створення конфлікту інтересів членів Комісії при проведенні кваліфікаційного оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, розумний обізнаний спостерігач може вважати, що таке швидке ухвалення рішення про відкриття провадження в цій справі було обумовлено вказівками чи проханням керівництва суду, яке було обізнане з обставинами ініціювання такого позову.
ГРД вважає такі дії Добрівської Н.А. порушенням критеріїв незалежності, непідкупності, здатності не піддаватися впливу та свідченням невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. На переконання ГРД, така особа не може займати посаду судді.
1.3. Пресслужбою Окружного адміністративного суду міста Києва 17 квітня 2019 року повідомлено, що колишній народний депутат України ОСОБА_8 подав позов про визнання протиправною бездіяльності Національної поліції України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо непроведення систематизації та нерозрозблення пропозицій для внесення змін до законодавства України про заборону виїжджати за кордон посадовцям категорії «А» та «Б», особам, які обіймають політичні посади, суддям Верховного Суду та апеляційного суду протягом одного року після проведення парламентських та президентських виборів та протягом одного року після звільнення (справа № 640/6716/16). Додатково зазначалося, що ОСОБА_8 мав намір подавати клопотання про забезпечення позову, у якому проситиме заборонити Державній прикордонній службі України випускати з країни зазначених у позові осіб. Також на сайті цього суду було опубліковано відповідний текст позову від 15 квітня 2019 року без підпису позивача.
У цей день, згідно з табелем обліку використаного робочого часу, із 39 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва 38 було виключено з автоматизованого розподілу, зокрема 29 суддів через хворобу. Тобто до автоматизованого розподілу було включено всього одного суддю, який став доповідачем у цій справі. Вказане створює обґрунтовані сумніви щодо законності такого розподілу справ та припущення щодо маніпулювання автоматизованою системою розподілу справ для того, щоб справа потрапила до потрібного судді.
Водночас, за даними ЄДРСР, двома суддями Окружного адміністративного суду міста Києва, яких було виключено 17 квітня 2019 року з автоматизованого розподілу, у цей день ухвалювалися рішення, а голова суду надав коментар засобам масової інформації про те, що більшість суддів цього суду не з’явились на кваліфікаційне оцінювання, тому що «всі були зайняті через президентські вибори».
За матеріалами, оприлюдненими НАБУ, встановлено, що голова та заступник голови Окружного адміністративного суду міста Києва розробили план із подання від сторонньої особи позову про заборону широкому колу державних службовців виїжджати за кордон після проведення виборів Президента України у 2019 році. У такий спосіб голова Окружного адміністративного суду міста Києва планував продемонструвати свою владу та можливості суду, залякати і помститися колишнім високопосадовцям. За цими обставинами голові Окружного адміністративного суду міста Києва детективами НАБУ було повідомлено про підозру.
1.4. До Окружного адміністративного суду міста Києва 17 квітня 2019 року було подано ще декілька позовних заяв, зокрема, щодо зупинення добору кандидатів до Вищої ради правосуддя за квотою Президента України (на той час – П. Порошенка), та конкурсу на голову митниці…(третьою особою у справі був ОСОБА_9, ексголова Державної фіскальної служби). Усі ці справи також було розподілено на одного суддю, із зазначеними вище порушеннями, про які не могли не знати судді цього суду, зокрема Добрівська Н.А.
1.5. Журналістськими розслідуваннями було викрито втручання в автоматизований розподіл справи № 640/39069/21, яка надійшла до суду 30 грудня 2021 року, за адміністративним позовом Януковича В.Ф. до Верховної Ради України (далі – ВРУ) про визнання відсутності повноважень (компетенції) у ВРУ позбавляти позивача звання Президента України в інший спосіб, ніж згідно з процедурою імпічменту, визначеною Конституцією України.
За даними звіту автоматизованого розподілу судової справи № 640/39069/21 між суддями, відповідно до табеля обліку використаного робочого часу з 40 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва 37 було виключено з поміткою «Відпустка 14 календарних днів і більше», 2 – із поміткою «Відпустка по догляду за дитиною», 1 – «Відсторонення судді від здійснення правосуддя». До автоматизованого розподілу було включено лише 3 суддів.
З огляду на відсутність більшості суддів, що мали брати участь у розподілі справ, відповідно до пункту 14 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Окружному адміністративному суді міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів цього суду від 02 червня 2020 року, та підпункту 1.4.9 пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції, чинній на час розподілу справи), автоматизований розподіл на підставі розпорядження керівника апарату можна було зупинити. Проте цього не було зроблено.
Водночас, за матеріалами журналістських розслідувань, частина суддів, які мали піти у відпустки через 14 днів, (причина, через яку вони, начебто, не могли брати участь у розподілі), насправді продовжували працювати й ухвалювали судові рішення.
Наведені факти викликають обґрунтований сумнів у законності автоматизованого розподілу справи № 640/39069/21 та дозволяють дійти висновку, що відбулось маніпулювання системою автоматизованого розподілу за участі голови Окружного адміністративного суду міста Києва, про що не могли не знати інші судді цього суду.
Указану справу було прийнято до розгляду, у зв’язку з чим судді-доповідачу ВРУ було заявлено відвід, який розглядала суддя Добрівська Н.А. Вона відмовила у задоволенні заяви ВРУ про відвід судді-доповідача від розгляду адміністративної справи № 640/39069/21.
Оприлюднені НАБУ матеріали та наведені фактичні обставини, з погляду ГРД дають підстави для обґрунтованого сумніву – голова Окружного адміністративного суду міста Києва роками допускав маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ між суддями. Очевидно, він використовував свій статус та повноваження для впливу на інших суддів суду з метою протиправного прийняття (неприйняття) необхідних рішень та допомагав іншим у такій протиправній діяльності, а дії інших суддів цього суду свідчать про обумовлені політичними мотивами та корпоративною солідарністю в суді для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб.
Участь судді Добрівської Н.А. у вказаних протиправних і таких, що порочать звання судді та авторитет судової влади, діях свідчить про серйозні порушення етичних вимог, що застосовуються до судді. Усе вказане, на думку ГРД, свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
2. Суддя не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики за показниками чесність, законність джерел походження прав на об’єкти цивільних прав та відповідність рівня життя задекларованим доходам (підпункт 2 пункту 18, підпункти 2, 5 пункту 21, підпункт 1 пункту 22 Єдиних показників доброчесності).
За інформацією, вказаною в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — майнова декларація), за 2019 рік, батьком судді у цьому році придбано житлові будинки (загальною площею 85,0 кв.м та 232,8 кв. м) та дві земельні ділянки у селищі Велика Димерка Київської області, вартістю 314 280 грн.
Однак, за даними, спеціалізованих сайтів із продажу нерухомості, вартість житлових будинків у селищі Велика Димерка Київської області є істотно вищою: наприклад, вартість житлового будинку площею 210 кв. м становить 71 тис. доларів США, а житлового будинку площею 240 кв. м — 90 тис. доларів США. За інформацією, зазначеною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, житлові будинки та земельні ділянки були набуті батьком судді на підставі договорів купівлі-продажу.
З огляду на стан та розміри будинків виникає обґрунтований сумнів у достовірності задекларованої вартості цих будинків, власником яких є батько судді.
Крім того, у майнових деклараціях судді за 2015, 2016, 2017, 2018 роки не зазначалось грошових активів батька, яких було б достатньо для придбання зазначеної нерухомості за вказаною ринковою вартістю. За наявною в суддівському досьє інформацією, сукупні доходи батька за 2013–2018 роки становили 529 403 грн, сукупні доходи матері за цей же період – 285 526 грн.
Навіть ураховуючи позику, надану суддею батькові у 2019 році в розмірі 320 000 грн, є обґрунтований сумнів у достатності грошових активів для набуття відповідного майна з урахуванням його ринкової вартості, необхідності здійснення видатків на забезпечення життя та сплати податків із одержаних офіційних доходів.
На думку ГРД, вартість нерухомості, яку зазначила суддя в майновій декларації, є заниженою, що може свідчити про намагання приховати реальний стан доходів і майнового становища, а також доходів членів сім’ї. Такі дії є несумісними з критеріями доброчесності, які передбачають чесність, відкритість та прозорість поведінки судді як у професійній, так і в приватній сфері, та створюють обґрунтовані сумніви в її доброчесності.
Заниження вартості придбаного майна в майновій декларації є проявом недоброчесної поведінки, що підриває авторитет правосуддя та суперечить стандартам професійної етики судді. Суддя, на переконання ГРД, не може вважатися такою, що відповідає критеріям доброчесності та професійної етики.
Ураховуючи наведене, є підстави для висновку про те, що суддя не доклала належних зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, її поведінка була бездоганною, не вжила належних і достатніх заходів, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів своєї сім’ї та антикорупційні обов’язки.
ГРД також надала інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, але має бути врахована під час оцінювання.
1. Суддя Добрівська Н.А. скасувала висновки ГРД (справи № 826/6054/18 та № 640/24376/19). Ухвалюючи такі рішення суддя не врахувала, що ГРД не може бути відповідачем у справі, а її висновки не підлягають оскарженню. (Указані правові висновки сформовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 9901/257/19 та в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19).
До того ж, останнє рішення суддя ухвалила 20 січня 2021 року, коли ГРД вже місяць як припинила свої повноваження.
Сумнівно, що, розглядаючи позови суддів до ГРД, Добрівська Н.А. не була обізнана з основними положеннями адміністративного судочинства про предмет адміністративної юрисдикції та адміністративної процесуальної дієздатності. Особливо з огляду на те, що в подібних спорах в адміністративних судах України судді здебільшого, окрім суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, відмовляли у задоволенні аналогічних позовів. Наприклад, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року або рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року.
Суддя Добрівська Н.А. у наданих Комісії письмових поясненнях та під час співбесіди щодо обставин та інформації, наведених у рішенні ГРД, вказала таке.
1.1. На іспит 17 квітня 2019 року та 21 травня 2021 року вона не з’явилась із поважних причин – через хворобу, що підтверджується наданими Комісії листками непрацездатності. Неявку судді на іспит Комісією визнано поважною та за її клопотанням призначено додаткову дату для складання іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання, на який вона з’явилась та успішно склала. Водночас Добравська Н.А. наголосила, що їй не відомо про будь-які змови, обговорення чи/або узгодження дій між суддями з питання зриву кваліфікаційного оцінювання, чи/або узгодження цього питання з головою суду, іншими суддями. Вона працювала, у той період мала велике навантаження, перед іспитом, призначеним на 21 травня 2019 року, взяла відпустку, щоб підготуватись до нього. Однак під час відпустки її стан здоров’я погіршився, тому вона пішла на лікарняний. Про що розмовляв голова суду у своєму кабінеті з іншими суддями, їй невідомо. Її участь у таких розмовах не підтверджена. Вона не брала участі у змовах з метою зірвати кваліфікаційне оцінювання суддів, вказівок від будь-кого до неї з цього питання не надходило, їй не відомо, чому так багато суддів не з’явилися на іспит, але в цей день не з’явилися на іспит й судді інших судів.
Опубліковані НАБУ записи кримінального провадження, на які посилається ГРД, не мають ніякого стосунку до неї з огляду на те, що до Комісії не надано доказів на підтвердження того, що саме вона мала спілкування з кимось із колег чи з будь-якими іншими особами стосовно своєї (або усіх суддів цього суду) участі чи неучасті в іспитах. Їй не було відомо, чи спілкувалися інші судді між собою або з головою суду з питання неявки на іспит, у зв’язку із чим у неї був відсутній обов’язок щось повідомляти компетентним органам.
1.2. Стосовно «Відкритого листа суддів Окружного адміністративного суду міста Києва» суддя Добрівська Н.А. пояснила, що в липні 2020 року було проведено оперативну нараду суддів та працівників апарату з питання обговорення ситуації щодо закликів громадських організацій ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. На нараді було запропоновано звернутися з відкритим листом до Президента України та представлено проєкт цього листа, який обговорено суддями та працівниками апарату. Під час обговорення виникла дискусія щодо окремих формулювань, необхідності узгодження тексту листа з вимогами Кодексу суддівської етики, реалізації мети звернення – виконання завдань суддівського самоврядування. Наведене підтверджується змістом Протоколу оперативної наради представників суддів та представників працівників апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2020 року, який додано до письмових пояснень.
Отже, у зв’язку з необхідністю внесення до проєкту листа змін, запропонованих під час наради, а також недостатністю голосів для оформлення цього листа як звернення від імені зборів суддів було вирішено: викладену інформацію взяти до відома; підтримати відкрите звернення (після його корегування з урахуванням висловлених пропозицій); довести до відома всіх суддів і працівників суду текст цього звернення для надання можливості приєднатися до нього.
Проте пресслужбою суду було опубліковано проєкт листа як відкрите звернення у зв’язку з неоднозначним трактуванням пункту 2 прийнятого на нараді рішення. Після виявлення факту передчасного оприлюднення цього листа (без доопрацювання), цей пресреліз було видалено з офіційного вебсайту суду. Під час вказаних зборів не було достатньої кількості суддів, тому немає підстав вважати, що таке звернення погоджено та підписано усіма суддями.
1.3. Стосовно наведених ГРД уривків розмов, отриманих НАБУ під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НС(Р)Д) у кримінальному провадженні стосовно голови суду, суддя Добрівська Н.А. пояснила, що на цих записах не вона, доказів ідентифікації її голосу не надано, про обставини, що обговорювалися в наведених уривках, їй нічого не відомо. Вона ні з ким не обговорювала питання щодо заповнення своїх декларацій та не має родинних зв’язків з особою, про яку ведеться в наведеному уривку, що підтверджується її деклараціями родинних зв’язків.
1.4. Стосовно подання позовних заяв третіми особами до членів Комісії (що постійно обговорювалося головою суду з іншими особами) суддя Добрівська Н.А. пояснила, що до її провадження надходило багато справ, у тому числі від третіх осіб до членів Комісії, і за результатами розгляду поданих документів (на предмет їх повноти та дотримання вимог процесуального закону) приймалися відповідні рішення – про відкриття провадження або про залишення поданої заяви без руху з наданням часу для усунення недоліків тощо. Прийняття справи до провадження у стислі строки є свідченням того, що позовну заяву та додані до неї документи було подано без недоліків. Такі справи (без недоліків) вивчалися швидко та призначалися до розгляду у строки, визначені процесуальним законом.
1.5. Посилання ГРД на інформацію щодо маніпуляції автоматизованим розподілом справ у суді Добрівською Н.А. не прокоментовано, оскільки вирішення цих питань (здійснення автоматизованого розподілу справ) не належить до її компетенції. У письмових поясненнях суддя Добрівська Н.А. повідомила, що позовні заяви, які надійшли до суду 17 квітня 2019 року та 30 грудня 2021 року, про які зазначає ГРД, не були в її провадженні, тому вона не може надавати будь-які коментарі. Крім того, у вказані дні вона перебувала на лікарняному та у відпустці, які жодним чином не були пов’язані з впливом на автоматизований розподіл. В одній із зазначених справ суддею Добрівською Н.А. розглянуто заявлений судді-доповідачу відвід, але у висновку ГРД не наведено обставин, які б свідчили про те, що нею при розгляді відводу допущено порушення критеріїв доброчесності та професійної етики.
2. Стосовно доходів батька на придбання нерухомого майна (житлових будинків та земельних ділянок) та вартості такої нерухомості суддя Добрівська Н.А. пояснила, що вказану нерухомість набуто у власність батьком на підставі договору купівлі-продажу від 12 листопада 2019 року. Згідно з цим договором продаж житлових будинків учинено за ціною 429 030 грн. Вказана вартість майна відповідає ціні, визначеній у висновку про вартість майна № 31, складеному експертом ТОВ «Інститут земельних реформ та раціонального землекористування» на замовлення продавця, станом на 31 жовтня 2019 року (договір та висновок додано до пояснень). Також суддею підтверджено наявність у батька коштів на придбання нерухомості з урахуванням наданої позики.
Стосовно інформації, наведеної у висновку ГРД, Добрівська Н.А пояснила, що ухвалюючи судові рішення про скасування висновків ГРД, вона виходила з того, що такий (висновок) є актом індивідуальної дії, який (зазвичай) вказує на втручання у право судді на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), тому немає жодних перешкод у розгляді таких спорів у судовому порядку. Такі рішення нею ухвалювалися до того, як Верховним Судом було сформовано правову позицію з цього питання.
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для висновку ГРД, з урахуванням пояснень судді, аналізу матеріалів суддівського досьє, копій матеріалів із кримінальних проваджень, розслідування яких проводиться НАБУ, Комісія виходить із такого.
Комісія поділяє позицію, що формування суспільної думки про суд залежить від дотримання суддею певної моделі поведінки, що втілюється, зокрема, в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Неприпустимою є поведінка представників судової влади, що порушує об’єктивність судового процесу, у тому числі маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ. Факти, наведені у висновку ГРД, щодо одночасних масових відпусток і тимчасової непрацездатності суддів Окружного адміністративного суду міста Києва викликають справедливі сумніви у випадковому збігу таких обставин.
Однак Комісія констатує, що відсутність судді Добрівської Н.А. на кваліфікаційному іспиті та робочому місці 17 квітня 2019 року підтверджена листком непрацездатності (відкритий – 16 квітня 2019 року, продовжений – 20 квітня 2019 року, закритий – 25 квітня 2019 року). З 26 квітня 2019 року суддя Добрівська Н.А. приступила до роботи. В ЄДРСР відсутні судові рішення, ухвалені суддею у період тимчасової непрацездатності. Офіційно підтверджено і те, що, перебуваючи у відпустці з 12 травня 2019 року, суддя захворіла і з 17 до 22 травня 2019 року перебувала на лікарняному, тому 21 травня 2019 року не з’явилась на іспит.
Аналогічно, оцінюючи обставини, викладені в пунктах 1.3–1.5 висновку ГРД, щодо маніпулювання автоматизованою системою розподілу справ з метою потрапляння справи до потрібного судді, Комісія бере до уваги пояснення судді Добрівської Н.А. про відсутність її на роботі 17 квітня 2019 року у зв’язку з хворобою (підтверджено листком непрацездатності), а також відсутність об’єктивних фактів, які б вказували на участь судді Добрівської Н.А. в маніпулюванні автоматизованим розподілом у справі № 640/39069/21.
Ураховуючи наведене, Комісія не може підтвердити, що сумнів, який виник у ГРД щодо свідомої участі та підтримки суддею Добрівською Н.А. дій керівництва Окружного адміністративного суду міста Києва, спрямованих на порушення об’єктивності автоматизованого розподілу справ, є обґрунтованим.
Предметом обговорення під час співбесіди було ставлення судді Добрівської Н.А. до оприлюднення та змісту відкритого звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва до Президента України Володимира Зеленського. Суддя, крім наведених вище пояснень щодо дискусійності змісту листа та відсутності погодження його остаточної редакції, наголосила, що таке звернення було необхідним для захисту суддів та працівників апарату.
Комісія сприймає пояснення Добрівської Н.А., однак, звертає увагу на прояви конформістської поведінки судді при обговоренні змісту такого звернення, намагання уникнути власної оцінки основних тез листа.
Оцінюючи обставини щодо відкриття провадження у справі № 640/2574/19 (пункт 1.2 висновку ГРД), Комісія вважає прийнятними пояснення судді Добрівської Н.А., що таку процесуальну дію вчинено з дотриманням вимог статей 160, 161, 171, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки процесуальне законодавство не визначає найменшого (найкоротшого) терміну, в який суд має вирішити питання, визначені в частині першій статті 171 вказаного Кодексу.
Стосовно ухвалених суддею Добрівською Н.А. рішень (щодо відмови у задоволенні заяви про відвід судді-доповідача від розгляду адміністративної справи № 640/39069/21; рішень у справах № 826/6054/18 та № 640/24376/19, якими скасовано висновки ГРД) Комісія вкотре наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення рішення, а поведінка під час розгляду таких справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства, чи не носить свавільний характер.
Комітет Міністрів Ради Європи у статті 66 Рекомендацій СМ/Rес (2010)12 державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухвалених у засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року, врівноважив незалежність і відповідальність судді таким чином: «Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для їх цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості».
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про свавільність рішення суду у відповідних справах, ухвалення їх внаслідок грубої недбалості.
Оцінюючи обставини, викладені в пункті 2 висновку ГРД, та пояснення судді Добрівської Н.А. щодо вартості задекларованої нерухомості, придбаної її батьком у 2019 році, Комісія враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, що придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів, саме по собі не вказує на недоброчесність судді, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність чи невідповідність рівня життя судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2024 року, справа № 990/139/24).
Проаналізувавши пояснення Добрівської Н.А. із вказаного питання, подані нею документи (договір, звіт про вартість майна), Комісія констатує, що суддею надано переконливі докази на обґрунтування дійсної вартості придбаної її батьком нерухомості, наявності коштів на її придбання (з урахуванням позики) та відповідності цієї вартості відомостям, задекларованим у майновій декларації за 2019 рік.
Предметом дослідження Комісії були копії матеріалів кримінального провадження № НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (розсекречені записи проведених НС(Р)Д, на яких зафіксовано розмови, що відбувалися в службовому кабінеті голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 з особами, яких встановлено (ідентифіковано) на підставі отриманих даних досудового розслідування, здобутих доказів та матеріалів кримінального провадження в їх сукупності), зокрема записи розмов в службовому кабінеті ОСОБА_2 із суддею Добрівською Н.А. (20 лютого 2019 року, час 18:39:35–18:57:06; 26 лютого 2019 року, час 10:48:39–10:51:10), на використання яких у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді НАБУ надало дозвіл.
У відповідь на заяву Добрівської Н.А. про неможливість використання під час проведення співбесіди в межах кваліфікаційного оцінювання судді матеріалів, які не входять до суддівського досьє, а саме: матеріалів кримінальних проваджень, наданих НАБУ, із посиланням, зокрема, на те, що правову оцінку цим матеріалам може бути надано тільки в процесуальний спосіб під час розгляду кримінального провадження по суті в разі надходження його до суду, Комісія, безумовно, не залишає поза увагою презумпцію невинуватості, що є одним з основоположних конституційних принципів кримінального судочинства, який відображений у частині першій статті 62 Конституції України та частині першій статті 17 КПК України.
Водночас Комісія виходить із того, що кримінальна відповідальність та процедура оцінювання судді на відповідність займаній посаді мають різну правову природу, що обумовлює застосування різних стандартів доказування. Комісія не оцінює докази (матеріали, зібрані під час досудового розслідування, у тому числі отримані внаслідок проведення НС(Р)Д щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінально-процесуального закону, а лише надає правову оцінку поведінки судді з погляду дотримання стандартів доброчесності та професійної етики. Комісія може і зобов’язана вирішувати питання про відповідність дій судді критеріям доброчесності та професійної етики, надаючи самостійну оцінку таким діям та встановленим у кримінальному провадженні обставинам.
Комісія вказує на допустимість дослідження інформації, яка міститься в протоколах про результати проведення НС(Р)Д, розсекречених на законних підставах (у яких, зокрема, зафіксовано відомості (аудіозаписи) аудіоконтролю, проведеного в службовому кабінеті голови Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_2 (за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра, буд. 8, корп. 1) у період з 19 лютого до 11 травня 2019 року). У такому разі Комісія під час кваліфікаційного оцінювання судді може досліджувати й надавати оцінку викладеним у протоколі відомостям на предмет відповідності чи невідповідності дій судді принципам доброчесності та професійної етики. Схожий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 липня 2022 року (судове провадження № 11- 168сап21).
Під час співбесіди Добрівська Н.А. категорично заперечила, що вона спілкувалась із головою суду чи іншими суддями щодо проходження кваліфікаційного оцінювання чи будь-яких інших справ чи обставин (окрім того, як здавати іспит та підготуватись до нього), наголосивши, що в матеріалах, наданих НАБУ, відсутній результат судової експертизи аудіозапису за період з 13 лютого до 26 липня 2019 року, який би встановив належність голосів, записаних у кабінеті голови суду, відповідним суддям Окружного адміністративного суду міста Києва, зокрема судді Добрівській Н.А.
Водночас пояснення судді, що вона не брала участі у зафіксованих на записах НС(Р)Д розмовах, Комісія оцінює як нещирі та такі, що спростовуються встановленими обставинами. По-перше, контекст уривків записів, відображених у висновку ГРД, зокрема згадка прізвища співрозмовниці під час спілкування, може додатково свідчити, що такі розмови відбувались за участі судді Добрівської Н.А. По-друге, окремі відомості, що були предметом обговорення, зокрема, з ОСОБА_2, дійсно мали місце, що підтверджено під час співбесіди Добрівською Н.А. Це стосується зафіксованої НАБУ розмови 26 лютого 2019 року про оприлюднення Комісією персональних даних членів її сім’ї. Суддя Добрівська Н.А. пояснила, що в січні 2019 року на офіційному вебсайті Комісії було оприлюднено матеріали з суддівського досьє з відкритими персональними даними її та членів її сім’ї, що мало негативні наслідки для членів її сім’ї, тому вона зверталася з цього приводу до Комісії. Такі обставини підтверджується зверненням судді до Комісії 01 березня 2019 року (вх. № 21ел-394/19 від 01 березня 2019 року) щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення виявлених порушень та вилучення конфіденційної інформації із офіційного вебсайту Комісії, яка перебуває в загальному доступі.
З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини разом з наданими суддею поясненнями та доказами, які їх підтверджують, впливають на загальну оцінку відповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Водночас, на думку Комісії, встановлені під час співбесіди та дослідження суддівського досьє факти як кожен окремо, так і в сукупності не можуть бути підставою для визнання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Н.А. такою, що не відповідає цим критеріям.
Таким чином, перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди, Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Добрівської Н.А. сумарно у 130 балів, показники критерію доброчесності судді – у 177,5 бала.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А. набрала сумарно 678,5 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал дає підстави для визнання судді такою, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія України одноголосно
вирішила:
1. Визначити, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Наталія Анатоліївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 678,5 бала.
2. Питання щодо відповідності судді Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівської Наталії Анатоліївни займаній посаді винести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
